За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Наріман Джелял. Колаж КримSOS/Pеxels
Колишній бранець Кремля, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який повернувся в Україну з російського полону у червні цьогоріч, розповів, як та про що писати у листах до політичних в'язнів.
Про це він повідомив у коментарі Суспільне Крим.
Після окупації 2014 року перший заступник голови Меджлісу залишився на півострові. Він займав активну проукраїнську позицію та продовжував критикувати російську владу. 2021 року росіяни арештували кримського татарина за сфабрикованою справою про підрив газогону в Криму. Джелял майже три роки провів у російському полоні, а повернувся 28 червня 2024-го в рамках обміну цивільними полоненими.
За його словами, листи від людей на волі для політичних в’язнів дуже важливі, адже вони перебувають в ізоляції, де РФ намагається зробити все, щоб вони не відчували підтримки, а психологічний стан був пригнічений.
"Ці листи — це як вікно в інший вільний світ. Коли його отримуєш, то це велике емоційне піднесення. Це дуже велика справа", — пояснив Джелял.
Написати листа може будь-хто охочий, але треба розуміти, що у російських в'язницях діє цензура.
Мінреінтеграції у своїй детальній інструкції щодо написання листів бранцям Кремля радить, зокрема:
- писати виключно російською мовою;
- бути політично нейтральними у тексті;
- не запитувати про кримінальну справу політв'язня;
- не використовувати шифри, незрозумілі символи, лайку.
Попри обмеження, є теми, які можна викласти у листі до політв'язнів.
"Пишіть про що завгодно, що вас цікавить. Можете заохотити його (політв’язня — ред.) щось прочитати чи щось дізнатися. Ви можете стати каналом і розповідати, що відбувається. Звичайно, про деякі теми не можна, бо цензура не пропустить. Проте можна про наукові відкриття, історичні листи. Мені надсилали сучасні вірші Булата Окуджави чи нові виступи відомих людей, які актуальні сьогодні. Мій сусід — росіянин, який через політичні переслідування знаходиться у в'язниці, — отримав навіть цілу книгу листами", — розповів Джелял.
Також він заохочує українців робити акції на підтримку політв'язнів та нагадувати, що про них пам'ятають, а водночас й привертати увагу до долі цих поневолених громадян.
"Людині, яка несправедливо знаходиться у в'язниці, важко знайти певну духовну опору і триматися. Ми кожен можемо допомогти у цьому нашим хлопцям та дівчатам", — зауважив перший заступник голови Меджлісу.
Нагадаємо, за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) на липень цього року, з початку окупації півострова зафіксовано 334 політв’язні і тих, кого переслідує окупаційна влада за сфабрикованими справами. З них 217 — кримські татари. Водночас 55 політв’язнів було звільнено, з них 34 — представники корінного кримськотатарського народу. У місцях несвободи наразі окупанти утримують 206 бранців Кремля, з яких 132 є кримськими татарами.
Також КРЦ повідомляло на початку липня, що з початку окупації Криму 9 політв’язнів були звільнені у межах обмінів.
