Культура проти війни: інтерв’ю з Тарасом Тополею після концерту гурту “Антитіла” в Тернополі

За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Журналіст Суспільного Тарас Бурак і лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя. Суспільне Тернопіль

Чи змінилася структура текстів та музики після того, як почалася війна і коли повернулися на сцену?

Очевидно, що змінюється якось. Ми ж в контексті живемо. В контексті війни, в контексті тих обставин, які відбуваються з нами. Ми про це й співаємо звісно. Музика стала більш драматичною.

Хочу запитати про відеоверсію свіжої композиції "Вдома". Різні міста знімали, зокрема, Тернопіль. Як це відбувалося?

Їздили по різних містах України. Відзняли краси багато-багато. Потім цю красу змонтували. Її можна подивитися. Називається "Вдома" на ютубі вже доступний.

Дозвіл на зйомки кліпу "Фортеця Бахмут" нам надавало командування. Ми прийшли з проханням і лише завдяки сприянню Сирського команда потрапила в розташування на позицію, де працював артилерійський розрахунок 777 —американська гармата. Без цього дозволу, звісно, кліп не був би відзнятий. Це була реально бойова робота — летіли снаряди по позиціях окупантів.

Наскільки зараз українська мова важлива в секторі культури?

Українська мова була, є і буде важливою. Це стратегічна річ. Не лише в сфері культури, але й в сфері побутового спілкування вона важлива. Починаючи з 2014 року, з анексії Криму і війни на Донбасі, ми взагалі для себе закрили от ту російську історію, якийсь російський ринок потенційний, де у нас були всі шанси. Я тепер жартую, що поїдемо в Росію тільки тоді, коли квитки на концерт можна буде придбати за гривні.

Спілкувалися російською мовою в побуті, коли прийняли рішення перейти на українську мову і виховувати дітей українською мовою?

Коли народився Роман — наш первісток. Домовилися з дружиною, що ми з дитиною спілкуємося українською мовою, тому що це важливо. Потім поступово перейшли на спілкування між собою українською мовою і все.

Тернопіль, здається, восьме місто куди ви приїхали з концертом. Як формуєте плейлист, як готуєтеся?

Плюс-мінус плейлист однаковий. Десь якісь пісні додаємо під настрій. Він складається з старих і перевірених хітів, з нових композицій і, звісно, нашого альбому "МЛНЛ", який ми представили на другий день широкомасштабного вторгнення прямо з підземної парковки, де розташовувався наш батальйон.

Концерти відбуваються у вас дуже часто, буквально день в день. Чи не втомилися за цей рік?

Втомилися. Але що зробиш? Нам не важче, ніж тим хлопцям і дівчатам, які зараз на передовій. Так що нам гріх жалітися. Більше не від концертів втомлюєшся, а від переїздів, але це така робота. Це наше завдання. У нас цей тур благодійний. У нас мета — зібрати кошти. В нас є певний хист і талант до музики. Ми мусимо його використовувати і ми це робимо.

Що тобі дозволяє не розсипатися, тобто тримати себе вкупі?

Родина, близькі, рідні, кохана, друзі.

Як часто ти з ними спілкуєшся? На початку повномасштабної війни твоя дружина з дітьми поїхали за кордон.

Півтора року вони були за кордоном. Минулої осені повернулися в Україну. Зараз закінчу інтерв’ю і піду подзвоню коханій, піду подзвоню дітям. От так і підтримую.

Новини України