За інформацією: Суспільне Рівне.
Масниця, сиропусний тиждень, Колодій, Пущення, Бабський тиждень, Загальниця та інші назви має в народі останній тиждень перед Великим постом, який триває як на Рівненщині, так і в інших регіонах України, з 16 по 22 лютого. Одним із найпоширеніших звичаїв в українців є обряд "волочити колодку". В середині ХХ століття Масничний тиждень відзначали досить гучно, але з часом обряд набув характеру розваг. У релігійному контексті цей тиждень наповнений молитвами, задля прощення, покаяння і усвідомлення гріхів.
Більше про культурне та релігійне значення цього тижня Суспільне розпитало у рівненської фольклористки, етнографині Раїси Цапун та священника Православної церкви України Петра Мартинюка.
Культурне значення останнього тижня перед Великим постом
Як розповіла Раїса Цапун, одне з найдавніших слов’янських свят "Колодій" в Україні існувало ще з часів Трипільської культури, відзначалося на межі зими та весни і символізувало собою початок нового року. У прадавньому розумінні Колодій – це давньоукраїнський чоловічий Бог шлюбу та любові або це ще маленький Сонце-Божич.
"Витоки цього свята мають праслов'янське коріння та сягають часів матріархату. З приходом християнства Колодія стали називати Масницею або "сиропусним тижнем". В Україні цей обряд мав ще кілька регіональних назв – Пущення, Сиропуст, Бабський тиждень, Бабське свято, "ніжкові заговини", Загальниця. Хоч і православна церква включила це свято до свого календаря, але воно майже не зазнало християнських впливів", — розповіла етнографиня.
Млинці . Getty Images
Вона зазначила, що нині його відзначають в останній тиждень перед початком Великого посту. Визначеної дати свято не має, бо залежить від дати Великодня:
"Найпоширенішим звичаєм українців на Масницю є унікальний, як за формою, так і за символікою, обряд "волочити колодку". Поряд з обрядом "волочити" або "чіпляти колодку" в українців був також інший масничний обряд – "народження й похорони Колодки". Він мав певні локальні відмінності, але зміст його скрізь був схожий".
Зі слів Раїси Цапун, дерев`яна колодка (поліно) була символом стародавнього Бога Колодія. Її прикрашали, як ляльку, барвистими стрічками та паперовими квітами. В давнину одружені жінки прив’язували її до ноги неодруженим хлопцям та дівчатам на знак жартівливого засудження або покарання за те, що вони не одружилися до посту.
Раїса Цапун зазначила, що останній тиждень перед Великим постом був єдиним у році, коли жінки могли офіційно, зробивши свою роботу, піти з жінками погуляти.
"Це такий офіційний жіночий тиждень (бабський), де можна перепочити від вічної жіночої роботи. Це зустріч із жінками, де жалілися одна одній на жіночу долю. Також це був тиждень жіночої влади. Жінка могла верховодити чоловіком. Це маленьке свято для жінки", — розповіла вона.
У давнину обряд Колодія тривав протягом тижня, кожен день якого мав свою назву і традиції святкування, пояснила фольклористка.
"Цілий тиждень господині смажили млинці, пекли пироги, варили вареники з сиром та маслом. В цей тиждень здебільшого вживали молочні страви та яйця, дозволялося ще їсти рибу, але від м’яса, сала і жирів тваринного походження вже відмовлялися. На Колодія прагнули наїстися "про запас", бо ж попереду було сім довгих тижнів весняного Великого посту", — пояснила Раїса Цапун.
Млинці. Getty Images
Вона зауважила, що дехто з науковців вважає, що символом української Масниці є млинці, інші переконують, що вареники, бо традиція випікання млинців впровадилася в Україні в радянський час:
"Але і млинці, і вареники мали місце на святкуваннях стародавньої Масниці і виконували свої конкретні функції, бо млинці ототожнювалися із Сонцем, а вареники вважалися символом Місяця; саме у такий спосіб люди віддавали данину небесним покровителям земних благ – Сонцю та Місяцю".
Зі слів етнографині, найбільш пишно під час Масничного тижня відзначали останню неділю перед Великим постом. В народі її ще називали Прощеною.
"Цього дня відбувалась кульмінація всього масляного тижня: у православних храмах проводили Великопісні служби, духовенство і парафіяни взаємно просили один в одного прощення за неприємності й образи, бо в піст годиться вступати з чистою душею. Увечері поминали померлих, ходили на кладовище прощатися з своїми родичами", — розповіла Раїса Цапун.
Вона додала, що ще в середині ХХ століття Масничний тиждень (свято Колодія) відзначали досить гучно, але з часом обряд втратив своє первісне значення і набув характеру розваг.
Релігійне значення Масниці
Священник Петро Мартинюк розповів, що в церковному середовищі цей тиждень прийнято називати "сиропусний тиждень".
"Це пов'язано із тим, що попередня неділя була м'ясопусна — заговини на м'ясо. Весь цей тиждень, це є сиропусний тиждень, в якому відбуваються заговини на молочну продукцію і яйця, і всю іншу їжу, яку ми не будемо вживати у Великому посту. Закінчується він неділею сиропусною, яка передує початку Великого посту", — пояснив отець.
Петро Мартинюк пояснив, що сиропусний тиждень є особливим, оскільки у середу і п'ятницю вже не звершуються літургії у храмах.
"Присутні молитви, які читаються під час Великого посту. Ці молитви, водночас і нагадують нам, до якого ми наближаємося моменту до початку Великого посту. Говорять нам, з чим можна увійти в Великий піст. Бо закінчується сиропусний тиждень і починається Великий піст неділею, яка ще називається "неділею прощеною". Тобто без прощення, без покаяння, без усвідомлення своїх гріхів, ми не в силі крокувати цілим постом". — пояснив священник.
Він додав, що піст — це внутрішнє примирення один з одним і в самому собі.
