Колись найстаріша синагога у Херсоні. Що відомо про будівлю планетарію, пошкоджену внаслідок обстрілу РФ і пожежі

У Херсоні внаслідок чергової російської атаки пошкоджений єдиний великий стаціонарний планетарій на півдні України. Вранці 27 листопада загорілась його будівля. У ДСНС встановили, що пожежу спричинив російський обстріл.

Чим цікава ця будівля та яке значення має для Херсона, ми поговорили з директоркою планетарію Ольгою Храмцовою та істориком архітектури півдня, дійсним членом Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Сергієм Дяченком.

Перша синагога у Херсоні

За словами Сергія Дяченка, знайома нам сьогодні будівля планетарію раніше мала інший вигляд. Це була перша, найстаріша синагога у місті. Хто її архітектор і коли саме завершили будівництво, наразі достеменно невідомо. Архіви знаходяться на території РФ, а частина матеріалів з історії єврейської громади Херсона — в інших країнах. Інформація поки не зацифрована й не викладена у вільному доступі. Втім, ймовірно, йдеться про період між 1792 і 1796 роками. Адже на першому плані Херсона будівля намальована як проєкт, а на другому — вже як чинна споруда.

"Ми говоримо про перші роки існування міста взагалі. Це одна з перших будівель на сучасній вулиці Європейській. Тоді на ній вели торгівлю, більшість магазинів належали караїмам, євреям, купцям з інших країн, зокрема Франції та Польщі. З іншого боку до синагоги прилягала вулиця, що вела до однієї з пристаней, — нині Ратушна", — сказав Дяченко.

Три синагоги, будівлю однієї з яких пізніше перебудували та відкрили планетарій. Фото надав Сергій Дяченко

Він розповів, що спочатку будівля мала більш класичний вигляд і у плані мала форму квадрата. Втім зображень синагоги тих часів не збереглося, а у 1880 році її перебудували й розширили.

"Насправді вона була частиною великого комплексу. Буквально впритул до неї були розташовані ще дві синагоги на місці сучасної Корабельної районної ради. Разом вони формували такий дворик. І цей комплекс був створений ще у першій половині XIX століття", — пояснив історик.

Довідкова інформація, яка була розміщена поблизу з Херсонським планетарієм. Фото надав Сергій Дяченко

Ці синагоги — невіднятна частина культури Херсона, в якому з кінця XVIII століття і до трагічних подій Другої Світової війни частка євреїв складала третину жителів міста, каже Дяченко.

"Будівництво синагоги пов'язане з ім'ям дуже відомого культурного діяча та рабина Іошуа Цейтліна. Він, до речі, похований у Херсоні, але ми поки не знайшли його могилу. А потім, на початку 1920-х, синагогу закрили й облаштували там спортивну залу. Така доля спіткала всі культові споруди міста того часу. Їх забирали у релігійних громад і, так би мовити, націоналізували", — сказав він.

Планетарій

Через кілька років замість спортивної зали тут зробили "Будинок санітарного просвітництва". Рішення про створення планетарію ухвалили лише у 1960 році. Він став одним із перших на півдні України, розповів краєзнавець.

Був період, коли будівлю віддали “Будинку санітарної культури”, 1932 рік. Фото надав Сергій Дяченко

"І цікаво, що після польоту Юрія Гагаріна в космос, працівники планетарію написали йому листа з пропозицією назвати заклад його іменем. У 1965 році це рішення затвердили. Лист Гагаріна із дозволом потім зберігали на другому поверсі, де був музей історії космосу, пов'язаної з Херсоном. Не знаю, чи зберігся цей документ", — говорить Дяченко.

Планетарій у 1960-ті роки. Фото надав Сергій Дяченко

За його словами, у 2020 році, за громадської ініціативи, навколо планетарію планували створити простір для проведення різноманітних акцій і заходів для молоді. Реалізувати задум не встигли. Але вдався інший проєкт — у 2021-му херсонські музиканти зробили колаборацію і відкрили на першому поверсі планетарію клуб "Лінза". Він мав не лише сучасну, а й історичну атмосферу. Там, серед іншого, проводили лекції.

"І саме в інтер'єрі цієї зали залишились колони колишньої синагоги, а також оздоблення у вигляді папороті та різних рослин, притаманних Єгипту та Ізраїлю. Таким, можливо, за уявленнями архітекторів і єврейської громади, міг бути храм Соломона, який не зберігся", — сказав історик.

Інформація про громадську ініціативу щодо створення навколо планетарію відкритого простору для проведення різноманітних заходів. Фото надав Сергій Дяченко

Він додав, що архітектурні елементи фасаду та лиштва на вікнах мають ознаки, притаманні стилю класицизму. Коли будівлю переробляли під планетарій, третину даху розібрали й зробили купол. Під ним розмістили телескоп, через який можна було спостерігати за астрономічними об'єктами. А у лекційному залі — апарат, що відтворював зоряне небо.

Якою має бути відбудова

Будівля має статус пам'ятки архітектури. Інші синагоги, які були у місті, або не збереглись, або були суттєво змінені. Є ще у Херсоні синагога Хабад, але й вона постраждала через війну. По ній вже двічі влучали російські снаряди. Тому, коли після війни постане питання про відбудову планетарію, важливо буде до дрібниць відтворити його вигляд, вважає Сергій Дяченко. Так вдасться зберегти культурну спадщину, пов'язану з історією цього місця.

"І я хочу наголосити, що це стосується не тільки цієї будівлі. Нам уже зараз потрібен якийсь план відбудови міста. І всі історичні будівлі, і ті, що не мають статусу, але по факту є пам'ятками культурної спадщини, слід відроджувати навіть не у тому вигляді, який вони мали до обстрілів, а у початковому вигляді", — висловив свою думку історик.

Задній фасад будівлі планетарію. Фото надав Сергій Дяченко

Обладнання планетарію

Директорка планетарію Ольга Храмцова розповіла, що у його будівництво вкладались три області: Херсонська, Запорізька і Миколаївська. На той час усі планетарії, які з'являлись в Україні, були відкриті під егідою товариства "Знання". Заклад у Херсоні отримав оптичне обладнання, нині раритетне, для створення повнокупольної проєкції неба.

"Небо було візуалізовано дуже натуралістично, зірки сяяли наче справжні. Все як у природі: спочатку сутінки, далі поступово приходить ніч. Проєкцію зоряного неба і різних природних явищ на купол давав оптико-механічний апарат фірми Zeiss. У нашому планетарії — малий Zeiss, який показує зірки тільки північного неба. Це саме та частина, яку ми бачимо на небі у Херсоні. Апарати робили під замовлення для певної широти, у якій розташований планетарій. Обладнання встановлювали фахівці, які приїжджали до нас", — розповіла Храмцова.

Обладнання планетарію. Фото надала Ольга Храмцова

Ще у планетарії була можливість подивитись на астрономічні об'єкти через 3D окуляри. Для цього використовувались спеціальні проєктори та екран.

"Сферичне відео проєктувалось за допомогою проєктора та опуклого дзеркала, з якого йшло зображення на купольний екран. Це ми замовляли у Харкові. Такого 3D більш ніде немає в Україні", — сказала директорка.

Вітрини з експозицією. Фото надала Ольга Храмцова

За її словами, у 2022 році заклад переміг у проєкті Міністерства культури з облаштування планетаріїв. Він передбачав надання нових меблів, обладнання, комп'ютерного устаткування. Втім про перемогу колектив дізнався, коли місто вже було в окупації. Тож від проєкту довелося відмовитись.

Окупація

Коли війська РФ зайшли у Херсон і місто опинилось в окупації, працівники планетарію не мали змоги вивезти звідти обладнання та інші великогабаритні речі. Не було ані транспорту, ані приміщення, в якому б усе це можна було сховати, каже директорка закладу.

"Ми лише встигли просто винести свою інтелектуальну власність — ті проєкти українською мовою, які у нас були. Для нас це цінно. Що саме вивезли російські військові, ми точно не знаємо. З того, що відомо, — немає вітрин і виставок", сказала Ольга Храмцова.

Херсонський планетарій до того, як був пошкоджений під час повномасштабного вторгнення РФ. Фото надала Ольга Храмцова

Планетарій після звільнення міста

Російські військові перед втечею з Херсона встигли замінувати багато приміщень по всьому місту. Після деокупації керівництво планетарію встало у чергу на обстеження та розмінування будівлі. Однак 26 листопада колектив закладу виїхав, говорить Храмцова.

"Тому справа так і не дійшла до того, щоб провести опис всього, що збереглося. Але ми залишили ключі. Туди приїжджали наші орендатори. У приміщенні залишалося їхнє майно: столи, стільці, шафи, сейфи. Там також є наші комп'ютери, коротше — все", — сказала вона.

Співробітниці планетарію перед входом до зоряної зали. Фото надала Ольга Храмцова

Ще влітку 2025-го за планетарієм дивилися знайомі, додала Ольга Храмцова. Люди приглядали за будівлею, поливали квіти. Після обстрілів запрошували волонтерів, щоб закрити побиті вікна. На той час було відомо, що цінне обладнання на другому поверсі залишалося на місці. Зараз жодної інформації про його долю у директорки немає.

Херсонський планетарій після російських обстрілів, листопад 2025 року Суспільне Херсон/Олександр Корняков

Рятувальники гасять пожежу у планетарії ДСНС Херсон/Telegram

Херсонський планетарій після пожежі, яку спричинив російський обстріл 27 листопада 2025 року Суспільне Херсон/Олександр Корняков

Лялька-інопланетянин, яку винесли з будівлі під час пожежі Суспільне Херсон/Олександр Корняков

"Ми все дізнаємося з публікацій, тому що самі виїхали. Коли прочитали про пожежу, усі співробітники дуже засмутились. Ми переживаємо, бо це наше життя. У нас не було багато коштів, але ми завжди намагалися вкладатися в планетарій. Це був наш будинок. Ми там і опалення, і відводу зробили. За всі роки місто не дало ані копійки. В усьому допомагали наші друзі та колеги", — сказала Ольга Храмцова.