За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Віктор Закорчевний у вишиванці, яку потайки вивіз з Енергодару, червень 2024. Віктор Закорчевний
60-річний житель Енергодару Віктор Закорчевний працював інструктором навчально-тренувального центру на Запорізькій атомній електростанції. Енергопідприємство боронив, допоки то було можливо. А коли туди вже почав заходити "Росатом", чоловік виїхав з-під окупації до Хмельницького.
Віктор Закорчевний з вересня 2022 року разом з родиною живе у Хмельницькому. Рік тому в обласному центрі в нього народився онук. Віктор розповідає, що сьогодні радіє можливості бути разом із сім'єю та жити на вільній території країни. Адже, що таке окупація, чоловік знає не з чуток.
"Я працював інструктором навчально-тренувального центру на Запорізькій атомній електростанції. Ми з Нацгвардійцями обороняли Енергоатом, намагалися не пропустити росіян туди. Але, коли вони почали застосовувати спецзасоби, нам вже нічого не залишалося. Вони поїхали БТРами, танками на атомну станцію. Наш навчально-тренувальний центр розстріляли. Там все було розбито та пошкоджено".
Тоді, каже чоловік, керівництво закликало працівників залишатися працювати й організовувати безпеку підприємству.
"Коли вже дішло до проведення референдумів, коли вже почав заходити туди "Росатом", то впливати на людей, щоб вони заключали з ним контракти, я не став. І вирішив, що треба виїжджати звідти".
На той момент родина Віктора вже евакуювалася.
"Почав складати речі. Документи, які потрібно було вивозити, не всі взяв. Тому що ФСБшники, якщо дізнавалися, що ти — працівник Запорізької АЕС, то повертали назад. Трудову книжку, перепустку я залишив вдома, щоб не нариватися на неприємності. Також повидаляв з телефону всі світлини, які могли привернути увагу окупантів".
Втім, додає чоловік, із собою ризикнув взяти вишиванку, яка для нього мала цінність.
Віктор Закорчевний у вишиванці, яку вивіз з окупації, червень 2024. Віктор Закорчевний "Десь шість років тому я був на підвищенні кваліфікації у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. Саме у Львові я побачив цю вишиванку і зрозумів, що вона моя. В Енергодарі завжди вдягав на свята. Вона для мене дуже цінна. Коли покидав домівку, не міг її залишити. Заховав сорочку серед інших речей, щоб не помітили при огляді, і ось вона тут."
Спочатку, каже Віктор Закорчевний, переїхавши на нове місце, хотів влаштуватися до Хмельницької АЕС.
"Під час співбесіди мене запитали, чи планую я повертатися додому. Я відповів, що так. А вони були зацікавлені в тому, щоб взяти працівника на постійну роботу, а не на деякий час. Тоді ж я вважав, що скоро деокупація буде і ми повернимось додому".
Віктор Закорчевний у Хмельницькому, осінь 2022. Віктор Закорчевний
Зараз Віктор Закорчевний працює інженером з цивільного захисту у "Хмельницькводоканалі". Також його залучають до навчань для робітників Запорізької АЕС, які працюватимуть на Хмельницькій АЕС. Найбільше, каже Віктор, мріє про перемогу та звільнення всіх територій України.
"Хочеться повертатися додому. Але все залежить від того, в якому стані буде житло. Там багато територій заміновано. То не впевнений, що там буде безпечно після деокупації. Усе залежить від того, коли то буде, і як потім там буде. Можливо, за цей час я вже тут обживуся. У мене тут багато родичів, то я, можна сказати, повернувся туди, де жили пращури".
