За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Світлина з фондів музею лемківської культури в Монастириськах. Суспільне Тернопіль
За її словами, це повсякденне, вихідне та обрядове вбрання лемків різних часів. Зокрема, кожухи, сердаки, хустки. Його передали музею представники лемківської діаспори в Канаді та інших країнах.
Віра Дудар, директорка музейного комплексу “Лемківське село”. Суспільне Тернопіль
Віра Дудар розповіла про особливості і технологію виготовлення цього одягу, традиції та звичаї, пов’язані з жіночим та чоловічим лемківським вбранням:
"Верхній одяг лемків відігравав велику ритуальну роль. У лемківських традиціях зберігся обряд, коли мама молодої обходить пару з вівсом. А овес на Лемківщині родив рясно. Наша Лемківщина називається країною вівса і ялівцю, разом з грішми, з пінянзями мама обсипала молоду пару.
Кожухи, які представили на виставці. Суспільне Тернопіль
Обов’язково була одягнута в кожух на руби, тобто, навиворіт. Кількість волосків шерсті означала, щоб були багаті на добро, гостинність, дітей, на всі гаразди світу, скільки є волосся на цьому кожусі.
Верхній лемківський одяг. Суспільне Тернопіль
Також цікава річ, щоб дитинка була такою ж багатою на щастя, на здоров’я, най пан Біг помагає в цьому, скільки є волосся на цьому кожусі. "Будь такий щедрий, як той кожух лемківський". На Лемківщині вирощували вівці довгорунних сортів, щоб додати тієї потужності, теплоти, бо чим воно довше, тим кожух тепліший".
