За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: 143 об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”
Командир взводу, викладач навчального кінологічного центру 143 об’єднаного навчально-тренувального центру "Поділля", молодший лейтенант Степан Вакуленко разом зі своїм службовим собакою, бельгійською вівчаркою на прізвисько Осс отримали нагороду в рамках проєкту "Собаки – герої України". В грудні у Києві відбулася церемонія нагородження переможців.
Про проєкт, нагороду і як працюють собаки-сапери Степан Вакуленко розповів в етері Українського Радіо Хмельницького.
Пане Степане, розкажіть про що, власне, проєкт.
Організатор цього заходу Спілка саморитян кінологів України та авторка й керівниця проєкту Тетяна Славінська запросили нас з Оссом взяти участь у проєкті. У рамках проєкту "Собаки – герої України" у світ виходить календар, кожна сторінка якого присвячена певній події російсько-української війни у період з 2022 по 2023 років і показує безпосередньо роботу собаки. Усього 12 собак-героїв отримали нагороду. Усі гроші від продажів календаря підуть на бронежилети для собак рятівників. Ми з Оссом мали честь у календарі представляти місяць квітень. Нам вручили подарунки: медаль, посвідчення, диплом, а також від партнерів проєкту Осс отримав майже повний мішок смаколиків, а також апортувальні предмети.
А які смаколики полюбляє ваш Осс? Чим ви його винагороджуєте під час тренування?
Йому взагалі не цікава їжа, в нього єдиний стимул — це його улюблена іграшка — апортувальний м'ячик. Він за нього виконає будь-яку команду, яку я йому тільки скажу.
Пане Степане, вашого собаку вати Осс, а скільки років ви вже разом працюєте, виконуєте завдання і як обирали прізвисько для свого підопічного?
Ми з ним разом працюємо вже протягом чотирьох років. В нього вже було прізвисько, він був Оскаром, а в нас зазвичай багато було собак Оскарів, то я просто скоротив і так став Осс. Щодо завдань. Ну, саме бойові завдання ми почали виконувати лише два роки. Осс разом зі мною і військовослужбовцями нашої військової частини 24 лютого 2022 року о 05:15 відчув, що таке масований ракетний обстріл, наступ окупанта. На той час ми перебували і виконували завдання за призначенням у Краматорську. За період своєї роботи Осс виявив більше десятка мін. Він навчений на пошук вибухонебезпечних предметів як на землі, так і в землі, а також він може шукати міни в різних об'єктах: будівлях, приміщеннях, машинах тощо.
А як обирають собак саме для розмінування, чи всі породи підходять, чи впливає характер тварини на здатність навчитися шукати міни, адже собаки, як і люди, хтось флегматик, хтось холерик, чи звертаєте на це увагу?
Так, звичайно. Ми звертаємо на це дуже велику увагу. Це може бути навіть і звичайна дворняга, але в неї мають бути певні здібності, тобто, ми більше звертаємо увагу на її грайливість, на її здатність виконувати завдання з апортувальними предметами. Якщо вона в цьому зацікавлена, то навчити її буде досить легко.
А який характер має ваш підопічний Осс?
Бельгійська вівчарка — це дуже складна порода, на яку потрібно витрачати багато часу, сил та енергії. Осс — холерик. Спочатку він мене дуже важко сприймав. Я взяв його шестимісячним. В нього вже був сформований характер. Важко було з ним знайти той контакт, який мені був потрібний. Пригадую, що ми постійно з ним разом і бігали, і їздили на велосипеді, і ходили купатися, тобто, весь час я приділяв йому свою увагу, а він так і не йшов на контакт. В мене були покусані і руки, і коліна, геть весь ходив в шрамах і побитий. Але після повномасштабного вторгнення, коли він побачив, що це справді небезпечно, що я всю свою увагу приділяю йому, що я його охороняю, то після того наче включився інший інстинкт. Він зрозумів, що я для нього навіть не господар, а друг, товариш, підтримка, опора.
А як тренуєте службових собак для роботи з вибухонебезпечними предметами?
Ми вчимо собаку протягом 3,5 місяців. Якщо в кінолога є вже бойовий досвід, він пройшов курси сапера, то собака буде з ним вчитися лише три місяці. Тренуються вони (кінолог і собака) від 2 до 6 годин, протягом шести днів. Після закінчення нашого курсу кінолог отримує свій диплом і собака, де вже вказано, що пес готовий до служби і виконання завдань за призначенням.
Розкажіть про амуніцію яку має собака-сапер?
Якщо це бойове завдання, то на собаку-сапера ми одягаємо бронежилет, шолом, який зазвичай допомагає захищати його від вітру, пилу і маленьких уламків. Шолом може підключатися до телефону.
А як ви співпрацюєте з собаками саперами під час розмінування або обстеження території?
Песик має адаптуватися до території. Якщо це бойове розмінування, потрібно дати час звикнути до вибухів і пострілів. Якщо це гуманітарне розмінування, то адаптується від 1 до 3 днів. Потім ми вже починаємо з ним працювати. Бувають два способи. Зазвичай можуть пускати собаку на повідку, кінолог проходить разом з ним і виявляє вибухонебезпечні предмети, або пускати в довільному порядку, тобто, собака біжить, находить міну. Якщо це бойові умови, то ми собаку кличемо до себе і заохочуємо вже на місці, а сапер собі приблизно орієнтується і йде вже розміновувати. А якщо це гуманітарне, то ми просто підходимо одразу вже до собаки, його на тому місці заохочуємо і далі працює сапер.
Скільки зараз у військовій частині службових собак-саперів?
У нас таких 12. І, власне, з початком повномасштабної війни потреба у мінно-розшукових собаках зросла, тому що вони допомагають зберегти життя і здоров'я людей.
Усі собаки з власного вашого розплідника, чи маєте допомогу від закордонних партнерів?
У нас є наш розплідник, але нам також допомагають. В нас є багато партнерів з Бельгії, Польщі, Данії.
