За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Подружжя Дмитро Яцури та Лілії Червинської мріє відкрити кондитерську. Суспільне Івано-Франківськ
Ветеран із Донеччини Дмитро Яцура із сім'єю два роки живе в Івано-Франківську. Чоловік отримав поранення на фронті та переніс ампутацію лівої ноги. Він проходить реабілітацію, а також разом із дружиною налагоджує сімейну кондитерську справу. Подружжя розробило авторські рецепти печива та готує понад 30 видів десертів.
Про бойовий шлях Дмитра Яцури, протезування та його "солодку" справу в Івано-Франківську читайте в матеріалі Суспільного.
Приховував від доньки, що воює
Дмитро Яцура — родом з міста Мирноград Донецької області. У цивільному житті працював шахтарем. У травні 2021 року пішов боронити країну у складі 54 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Дмитро Яцура — родом з міста Мирноград Донецької області. Суспільне Івано-Франківськ
"У мене донька народилася у 2013 році, а у 2014 розпочалися всі ці події. Не пішов одразу, бо дитина маленька була, а ще є старша. Подумав, що дружині буде важко. Коли дочка трішки підросла, вирішив вступити до лав ЗСУ. Десь пів року я не казав доньці, що служу. Коли спілкувався з нею, ховав одяг. А потім вона мені дзвонить, питає: "Тату, а ти служиш?" Я кажу: "Так". Але нічого, сприйняла нормально", — пригадує Дмитро Яцура.
Служба у війську і дружба з Батончиком
Чоловік мав позивний Компас, служив водієм-механіком у розвідроті. Дмитро Яцура воював на Донецькому напрямку, зокрема у Мар'їнці, Ольгинці, Новомихайлівці. Він каже: під час служби йому найбільше допомагали гумор та спілкування з тваринами. Дмитро завів собаку на кличку Батончик. Повномасштабне вторгнення боєць разом з побратимами зустрів у Мар'їнці.
Дмитро Яцура разом з дружиною Лілією. Суспільне Івано-Франківськ
"24 лютого запалало все небо і полетіло все, що можна. Все — в наш бік. Було страшно, тому що ніхто не знав, як буде далі", — розповідає ветеран.
Став на міну: як Дмитро Яцура отримав поранення
10 вересня 2022 року Дмитро Яцура під час бойового завдання біля Берестового на Донеччині отримав поранення. Він пригадує, що їхали з побратимами на штурм уночі, щоб не побачив ворог. Дмитро став на протипіхотну міну і йому розірвало стопу.
Ветеран проходить реабілітацію у Франківську. Суспільне Івано-Франківськ
"Турнікет собі сам наклав. Покликав побратима, думав, його немає. Бачу: вилазить. Каже: "Пішли в посадку, я тебе сховаю". Я сперся на автомат, а йти не можу. Кажу: "Я тут ляжу, а ти йди". Побратим не хотів. Я переконую: "Ні, треба йти, бо вдвох загинемо, а так — лише я". То він пішов, щоб сказати де, що і як. Пролежав я цілу ніч. Думав, не заберуть, але зранку забрали, і ми поїхали кататися по лікарнях. До цього часу катаюся. Був у всіх медзакладах Івано-Франківська, у Львові", — говорить Дмитро Яцура.
Ветеран Дмитро Яцура у “швидкій”. Дмитро Яцура
Реабілітація та підтримка родини
Чоловік переніс ампутацію лівої ноги, реампутацію, під час якої підрізали кістку на три сантиметри, а також операції з видалення невромиПухлинне або регенеративне розростання елементів нервової системи та остеомиДоброякісна пухлина, що утворюється з кісткової тканини. Кожну перев’язку йому робили під наркозом. Весь цей час Дмитра підтримувала дружина Лілія.
Дмитра підтримувала дружина Лілія. Суспільне Івано-Франківськ
"Приїхали ми до Івано-Франківська 1 жовтня 2022 року. Чоловіка сюди "евак" привіз. На той час я з дітьми жила в Дніпропетровській області. І він каже: "Напевно, переїжджайте сюди". Я за тиждень знайшла житло, взяла дітей і переїхала. І не пошкодувала, тому що моя допомога йому була потрібна. Лікарні у нас не закінчуються досі", — каже Лілія Червинська.
Дружина Дмитра Яцури Лілія Червинська. Суспільне Івано-Франківськ
У червні 2023 року Дмитро вперше став на протез, проте через повторні операції знову неодноразово пересідав у колісне крісло. В серпні він повернувся до протеза. Зараз ветеран реабілітується у центральній міській клінічній лікарні, розповідає фізична терапевтка відділення відновного лікування Ольга Аніськовцева.
Процес реабілітації ветерана Дмитра Яцури. Суспільне Івано-Франківськ
"Він до нас прийшов, щоб відновити свою здатність знову стати на протез. Відрізняється від інших пацієнтів тим, що він їх підтримує, показує, що потрібно бути відповідальним в реабілітаційному процесі. Це завжди приносить результат. Це інших хлопців надихало на те, щоб бути більш активними у своїх процесах. Він завжди каже: "Давайте мені більше навантаження, я вже готовий". Пацієнта треба зупиняти, щоб він не перевантажив себе, тому що це не корисно для організму", — пояснює Ольга Аніськовцева.
Мрії про мирне життя і кондитерську справу
Понад два роки родина Дмитра Яцури живе в Івано-Франківську. Дружина Лілія за цей час почала невелику кондитерську справу.
Десерти, які готує дружина Лілія. Суспільне Івано-Франківськ
"Я — онкохвора людина. Після лікування минув деякий час і мені треба було чимось себе зайняти. Розуміла, що на роботу я не зможу піти, тому що кому потрібен працівник з хворими ногами та спиною? А готувати я вміла і любила давно, проте солодощі раніше не пекла. Тож вирішила навчитися. Перший свій торт я одразу повезла в обласну лікарню, пригостила персонал. Їм сподобалося. Я вирішила далі продовжувати пекти. Щотижня їм тортики пекла, вчилася", — пригадує Лілія Червинська.
Дмитро Яцура та Лілія Червинська під час прогулянки. Суспільне Івано-Франківськ
З серпня 2023 року подружжя почало виносити випічку для продажу у середмісті Івано-Франківська чи на благодійних ярмарках на підтримку військових. Лілія Червинська розповідає, що вони розробили авторські рецепти печива. Загалом готують понад 30 видів десертів.
Авторське печиво Лілії Червинської. Суспільне Івано-Франківськ
"Чоловік із сином спочатку продавали. Першими були капкейки, потім ми почали готувати інші десерти. Пізніше додали наше сімейне печиво. Воно схоже до "їжачків", але ми вдосконалили рецепт", — каже Лілія Червинська.
Сирник. Суспільне Івано-Франківськ
Жінка мріє відкрити власну кондитерську та готувати торти на замовлення. А ще подружжя хоче мати в Івано-Франківську власне житло. Кажуть, що місто їм дуже подобається.
Сім’я два роки проживає у Франківську. Суспільне Івано-Франківськ
"Нам немає куди повертатися і нам подобається у Франківську. Ми хочемо тут залишитися. Наше місто Мирноград Донецької області, хоч і не окуповане, але там безпосередньо йдуть бої", — говорить Лілія Червинська.
Ветеран Дмитро Яцура додає, що його основне бажання — мир.
"Мрію, щоб війна якнайшвидше закінчилася, тому що не знаєш, скільки таких людей ще буде. Хай воно все завершиться, а потім вже будемо про ще щось мріяти. А на такий короткий термін — бажання жити спокійно і продавати десерти. Щоб на все вистачало, щоб двоє діточок ні в чому собі не відмовляли. Хочеться спокійно жити й бути в соціумі", — ділиться думками Дмитро Яцура.
Дмитро Яцура та Лілія Червинська мріють про мирне життя. Суспільне Івано-Франківськ
