Житомир попрощався із Захисником Олександром Безпризваним

Сумну новину повідомила міська рада.

БЕЗПРИЗВАНИЙ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

26.07.1974 – 19.08.2025 рр.

Олександр Анатолійович народився у м.Житомирі. Навчався у ЗОШ №21(нині -ліцей№21), де закінчив 9 класів, а згодом вступив до ПТУ №15, отримавши професію тракториста широкого профілю, слюсаря-ремонтника та водія автомобіля. Під час навчання відзначався старанністю й наполегливістю, за що отримав відзнаку “За відмінне навчання”.

Відео дня

У юності захоплювався спортом: займався плаванням, боксом та стрільбою. Ще до армії став лауреатом нагороди “Юний стрілець”.

Строкову військову службу проходив у Чорноморському флоті в місті Миколаєві. Після демобілізації повернувся до рідного Житомира, де працював у Житомирському Трамвайно-тролейбусному управлінні, віддаючи сили на благо міста.

Одружився. Разом із коханою дружиною вони виховали сина. Родина завжди була його найбільшою гордістю та сенсом життя.

Олександр Анатолійович був доброю і щирою людиною, турботливим чоловіком і батьком, мав багато друзів, любив тварин, завжди приходив на допомогу.

Із перших днів повномасштабного вторгнення рф, попри серйозні проблемизі здоров’ям, прагнув стати на захист Батьківщини. Та тривалий час мав відмову.

У вересні 2023 року здійснив свій намір — був мобілізований і став стрільцем кулеметного взводу. Брав участь у боях на найважчих напрямках лінії зіткнення з ворогом. У Кліщіївці, неподалік Бахмута, зазнав важкого поранення, за що був нагороджений від міністра оборони України відзнакою “За жертву крові в боях за волю України” та медаллю “Ветеран війни – Учасник бойових дій “.

Після тривалого відновлення повернувся у стрій, служив на посаді водія-хіміка Останнім часом ніс службу в Сумській області, поблизу кордону. Часто говорив про бажання повернутися до побратимів у найгарячіші точки сходу України, підтримував із ними зв’язок і важко переживав втрати. Командири відзначали його відповідальність, високу мотивацію, моральні якості та глибоку повагу до служби і побратимів.

19.08. 2025 р. під час несення служби в Сумській області серце Воїна раптово зупинилося.

У вічній скорботі дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.

Світла пам’ямять і вічна слава Воїну-Захиснику!..

 

Джерело

Новини України