Сьогодні, 20 лютого, Анатолію Репею, який служив в авіаційній бригаді Повітряних Сил, мало б виповнитись 49 років…
Змінити розмір
Щодня мужні українські захисники протистоять російській навалі, тримаючи позиції на передній лінії оборони. Одним із таких відважних воїнів був солдат Анатолій Репей, який загинув від важких травм, отриманих під час виконання бойового завдання на Сході України. Історію захисника Вінниця.info розповів Роман Рибачук, представник однієї з бригад авіації Повітряних Сил ЗСУ.
Анатолій народився Жмеринці 20 лютого 1975 року. У великій родині він був середнім сином.
«Толик бавив мене із перших днів мого життя, завжди був поруч. Ми знаходили спільну мову в усьому, здавалося, що ми завжди були заодно. До людей із дитинства був відкритий, щирий, дружелюбний, ніколи нікого не образив. Захоплювався природою, дуже любив рибалити», – ділиться спогадами наймолодша серед трьох дітей у сім’ї сестра Тетяна.
Після навчання у Вінницькому професійно-технічному училищі хлопець був призваний на військову службу, був на посаді стрільця, а згодом служив радіотелефоністом. Повернувшись до цивільного життя, Анатолій Васильович працював за кордоном, мріяв про великий будинок та залишався вірним своїй великій родині.
«Спокійний, цілеспрямований та комунікабельний. Завжди працював. У рідному містечку його всі знають та добре згадують про нього. Підтримував і знайомих, і незнайомих людей, особливо зворушливо відгукувався на прохання стареньких», – так відгукуються про Анатолія Репея його рідні.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, Анатолій Васильович Репей одним із перших став до лав захисників рідної землі. Він був мобілізований до однієї з авіаційних бригад Повітряних Сил ЗС України на посаду радіотелефоніста зенітної ракетно-артилерійської батареї одного з підрозділів, що здійснював охорону та оборону важливого військового об’єкта.
«Я знав Анатолія ще до служби в армії. Він був чоловіком, який свідомо обрав шлях захисту батьківщини, вважав це за свій обов’язок. Я часто дивувався його стійкості, брав приклад з його добрих вчинків. Сьогодні мені вкрай не вистачає таких людей поряд…», – розповів побратим Сергій про друга.
На початку 2023 року солдат Анатолій Репей разом зі своїм підрозділом був відряджений до Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил. Після тренувань із вогневої та бойової підготовок, тактичної медицини, тактики ведення бою та злагодження воїни відправитися на передові лінії оборони. Підрозділ Анатолія виконував завдання на Донецькому напрямку. Разом із морськими піхотинцями воїни боронили довірені рубежі від масованих атак ворога, вступаючи у запеклі бої з окупантами. Виконуючи бойові завдання, українські військові, крок за кроком, звільняли окуповані території рідної Батьківщини.
29 червня 2023 року поблизу Старомайорського солдат Анатолій Репей виконував бойові завдання разом із групою військових. Бійці просувалися вперед по ворожій місцевості. Зовсім поряд із групою пролунав вибух: Анатолій підірвався на російській «МОНці» та отримав тяжкі травми, не сумісні з життям.
За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдат Анатолій Репей нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Державні нагороди вручили найріднішим людям загиблого захисника – матері Тамарі Федорівні та сестрі Тетяні.
Вінниця.info, фото надано Романом Рибачуком
