За інформацією: Суспільне Полтава.
Володимир Дузь – військовослужбовець із Полтави. У грудні 2022-го підписав контракт та розпочав службу у Одеській ракетно-зенітній бригаді.
До повномасштабної війни на військовому обліку не перебував, бо за станом здоров’я був непридатний до служби у війську.
"У мене була пухлина доброякісна. Багато мені знадобилось часу, щоб пройти ВЛК і стати на військовий облік, тому що я був з нього знятий. Мені довелось навіть не через наш військкомат, а через Щербанівський, тому що тут не хотіли, ні контракт, ні мобілізацію, я не проходив чогось. Морально готувався. Я розумів, що якщо підписую контракт, то я віддаю себе самого державі і можу загинути, і залишитись без кінцівки, чи ще щось, чи пропасти безвісти", — розповів Володимир.
Воїн Володимир Дузь із побратимами. В.Дузь
В одеській бригаді прослужив понад рік. Пройшовши фахову підготовку на оператора ручного супроводження ракетного комплексу малої дальності. Збивав повітряні цілі.
"Я кіберспортсмен, так би мовити, в минулому. А ППО – це той же самий кіберспорт, там треба клацать кнопки добре. У мене є 13 підтверджених збиттів: одна крилата ракета і 12 шахедів", — згадує військовий.
Далі – переведення у десантно-штурмові війська. Там був гранатометником. Стримувати армію РФ довелося на Донеччині, згадує Володимир Дузь.
Військовослужбовець родом із Полтави. В.Дузь"Найстрашніше, мабуть, було коли я на перший виїзд приїхав, нас висаджують у посадку, і навколо все починає горіти, підриватися. Я наче відключаюсь. Прокинувся у траншеї першій, я не знаю, як я до неї добрався. І там мені було страшно. Але я трошки так поміркував, що якщо я буду так боятись, то я тут залишусь".
У найскладніші моменти на полі бою, пригадує військовий, думав про самогубство.
Володимир Дузь раніше був непридатний до служби за станом здоров’я. Нині служить в лавах ЗСУ. В.Дузь"Були такі думки уже і гранату на животі собі підірвати, тому що у полон здаватись я не бажав і не бажаю. Були дуже інтенсивні бої, йшли накати за накатом на нас. По 50 людей за один накат у них уходило. Я навіть, не розумів мотивацію наступних, які їдуть, коли бачать, що їх, так би мовити побратими тут розмотані валяються. Але через те, що всі накати не припинялись, ми вже просто вичерпали всі свої запаси боєкомплекту, що вже не було чим відстрілюватися і все. І ми потерпіли поразку".
Найтяжче на війні втрачати побратимів, додав військовий.
Володимир Дузь служить у Одеській ракетно-зенітній бригаді. В.Дузь"З нашої посадки вийшло вісім живих людей тільки. Коли помирають побратими на очах, це найважче. Воно трохи збиває з пантелику, бо далі важче працювати. Оце найважче, мабуть".
Нині Володимир Дузь відновлюється та планує перевестися до іншої військової частини. Надалі хоче боронити небо на Полтавщині.
