За інформацією: Суспільне Чернігів.
Наталія Торія. ФОТО: НУ “Чернігівська політехніка”"Я пам'ятаю, як мама зайшла до мене в кімнату і каже: «Ну то що, підемо в церкву?»", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
19 серпня 2023 року родина Торія зустрілись зранку неподалік центру Чернігова. Занесли годинник Наталії Торії в ремонт, а за годину планували повернутися і забрати його. Це був теплий і сонячний ранок, пригадує Тетяна Торія. Разом з бабусею і мамою вони пішли освятити кошики до П’ятницької церкви.
Любов Самусенко. ФОТО: The Reckoning Project"Була гарна погода, з Києва додому приїхала онука. Ми втрьох зібралися і пішли. Людей було так багато того дня. Ми ніколи б на ту площу не пішли, якби ми знали…", — говорить Любов Самусенко, мати Наталії Торії.
В церкві родина запалила свічки й освятила кошики, а як вийшла з церкви у Чернігові оголосили повітряну тривогу.
"Ми підійшли до лавки, яка була біля церкви, в нас був один кошик, який ми хотіли розділити на дві родини. На лавці була абсолютна тінь і вона була вільна. Мама сіла посередині, бабуся сіла біля неї, а я не сідала. Планів надовго залишатися і затримуватися не було, ми планували йти далі, бо в нас були плани на день. Мені здається пройшла хвилина, я підіймаю голову і бачу просто величезну тінь", — пригадує останні секунди перед вибухом донька загиблої Тетяна Торія.
Полум’я після вибуху над драмтеатром, яке утворилося на Красній площі. ФОТО: із соціальних мереж
19 серпня близько 11:30 росіяни вдарили крилатою ракетою “Іскандер” по центру Чернігова. Ракету налаштували на підрив у повітрі, а не всередині будівлі. Цю інформацію озвучив в ефірі телемарафону керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов. Внаслідок удару семеро людей загинуло, 214 отримали поранення. Основні жертви обстрілу Чернігівського обласного музично-драматичного театру були поза межами театру.
"І тут почувся вибух, і я не знаю, я лише стояла, а дочка вже лежала, пробачте (плаче, — ред.). В неї була вирвана вся спина, я встигла тільки побачити як вона вдихнула і все".
Наталія Торія загинула миттєво внаслідок обстрілу театру у Чернігові. Їй був 41 рік. Жінка працювала методистом-лаборантом в Навчально-науковому інституті архітектури, дизайну та геодезії Національного університету "Чернігівська політехніка".
Тетяна Торія. ФОТО: The Reckoning Project"У мене моментальне усвідомлення… Просто бачиш мертве тіло, і моментальне усвідомлення, що твоя мама померла. Я розумію, що від цього вибуху я починаю кричати, а я чую тільки себе, і я взагалі не чую навкруги ніяких звуків. І в мене таке враження, що я оглохла, тільки через пару секунд я починаю чути там сирени. Ти просто постійно кричиш в постійному пошуку щось зробити й дивишся на свої ноги, а вони ось так абсолютно всі в крові", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
Саме в цей момент 72-річна Любов Самусенко побачила останній подих доньки, тоді вона ще не усвідомлювала, що важке поранення отримала і вона сама. Так Любов Самусенко пригадує той день:
"Я навіть не пам’ятаю, коли я встала з тієї лавки. Я стою над донькою, а в мене долоні немає, а лише пальці висять, мені не було боляче, я була настільки в шоці, що в мене і голосу не було. Бачу, що онучка бігає і кличе на допомогу. Якби не Таня, я не знаю, щоб з нами було".
Квітка з траурною стрічкою на зупинці громадського транспорту. ФОТО: МВС України
Внаслідок ракетного удару Любов Самусенко втратила чотири пальці на правій руці. Першу домедичну допомогу їй надали двоє незнайомих чоловіків, наклавши джгут з палиці й гумової рукавиці.
"Я стояла над донькою і просила, щоб їй хоч хтось допоміг, але тільки чую, як хтось каже, що тут один труп і двоє поранених. Це були молоді хлопці, я тільки чула, як один казав іншому, що їх вчили ось так накладати джгут. Я знаю, що він мені перев’язав, а потім каже, що дай мені палку і закрутив, і він наклав мені джгут з рукавиць гумових", — пригадує Любов Самусенко.
Швидка допомога на Красній площі після ракетного удару. ФОТО: МВС України"Я почала дзвонити татові, а помилково викликаю маму. Зазвичай в таких ситуаціях, коли щось стається, тобі хочеться подзвонити мамі. Я набираю її номер і одразу скидаю, бо усвідомлюю, що мені вже не мамі дзвонити", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
Батько Тетяни є чинним військовослужбовцем.
Тато та тіло мами Тетяни Торії. ФОТО: The Reckoning Project"Тато приїхав, коли нас з бабусею вже забрала “швидка”. Ми не встигли там побачитися на площі. І той кадр, який облетів всі мережі, де чоловік сидить над тілом жінки на площі, а поруч кошик, це мої мама і тато".
Того ж дня 72-річну Любов Самусенко прооперували в Чернігівській міській лікарні №2. Жінці намагалися врятувати великий палець руки, який залишився, але цього зробити не вдалося.
"В мене біль, я так хочу пальці розжати. Я кожен палець відчуваю, а воно стискає, особливо коли погода змінюється, тоді дуже і дуже важко. Воно щемить тоді, такий біль. Якби ми знали, ми б ніколи не пішли".
Через важкий стан після поранення, Любов Самусенко не потрапила на поховання доньки, яка загинула внаслідок ракетного удару. 19-річна Тетяна Торія отримала поранення ноги. Її того ж дня прооперували в Чернігівській обласній лікарні. Нині дівчина проходить реабілітацію в Києві.
Нагадаємо, 19 серпня 2023 року відбувся удар по центру Чернігова крилатою ракетою "Іскандер". У цей час в театрі проводили виставку дронів "Люті пташки". Співорганізаторка виставки, керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська сказала, що захід був погоджений з військовою адміністрацією, а ті, хто спустилися в укриття на прохання організаторів, лишилися живими.
Слідчий відділ УСБУ в Чернігівській області розслідує три кримінальні справи, що стосуються російського ракетного удару по облмуздрамтеатру, який стався 19 серпня. Серед яких – службова недбалість.
