Якщо спробувати знайти щось подібне у мереживі соціальних закладів Житомирщини, то вже за невеликий проміжок часу можна буде сказати: «Ні, такого у сфері соціального обслуговування чи так званого соціального захисту населення Житомирщини ніде немає».
А йдеться про унікальні соціальні утворення, які вже давно працюють у Печанівці та Мирополі. Сьогодні це територія Миропільської селищної ради, і мова йтиме про миропільський денний центр «Життя прекрасне» та подібний заклад «Вогонь віри», який вже майже десять років тому започаткований у Печанівці. Точніше, мало б бути так: спочатку у Печанівці виник «Вогонь віри», а трохи згодом, вже у Мирополі, почав діяти денний центр «Життя прекрасне». У Мирополі, до речі, денний центр відвідують діти ще й із двох сіл – Дертки та Колодяжного.
Хто є ініціатором, двигуном і головною рушійною силою, що випромінює благодатну енергію такої незбагненної потужності, якої вистачає на опіку, по суті, двох важливих осередків не просто соціальної турботи чи захисту, а насправді будинків душевної теплоти і затишку? Це родина Максима та Наталії Харчуків, у яких нині є більше десятка однодумців, які на суто волонтерських засадах допомагають, сприяють дуже великій роботі, яка вміщується у таких незвичних для нинішніх часів словах «Життя прекрасне».
До денного центру «Життя прекрасне» упродовж тижня (окрім понеділка) приходять до сотні дітей та підлітків. Вони гарно організовані, розподілені на три групи, у кожної з яких є свій графік відвідування. Все продумано, раціонально і бездоганно передбачено, і важко навіть уявити, що все це діє і працює лише на основі чистих помислів, благодатної віри та засадничих для центру принципів взаємоповаги, взаєморозуміння та взаємодопомоги. Сюди приходять діти для того, аби цікаво і змістовно проводити вільний час, тут працюють гуртки за інтересами дітвори. І тут, зрештою, можна й поїсти, якщо хтось не встиг чи не зміг цього зробити вдома. Наталія Харчук, яка, власне, й розповіла про роботу денних центрів у Мирополі та Печанівці, зауважила на тому, що не все і не одразу мало такий, майже системний, вигляд, як сьогодні. Спочатку виник «Вогонь віри» у Печанівці, а вже пізніше у Мирополі було започатковано роботу денного центру «Життя прекрасне». Чим же насправді прекрасне життя дітвори, яка приходить сюди відпочити, навчатися і, зрештою, працювати над собою? Насамперед тим, що діти бачать, відчувають, переконуються у тому, що гарне спілкування, цікаве і дуже змістовне дозвілля можуть бути не просто таким собі островом чи рідкісним епізодом у житті людини, а стають правилом і постійним супутником у житті людини.
Відео дня
Ми говоримо про денний центр для дітей, а насправді тут допомагають не лише дітям. Допомагають і дорослим. Просто і зрозуміло: трішки подорослішати, щось зрозуміти, щось побачити чи над чимось задуматись. Попри те, що осередок із назвою «Життя прекрасне» має статус денного центру, тут нерідко влаштовують цікаві вечори за участі дорослих. Спілкування, змістовний відпочинок приваблює не лише дітей, бо люди охоче йдуть сюди сім’ями.
Не будемо про історію та етапи становлення денних центрів, які вже не перший рік існують, а точніше – живуть та працюють у Печанівці та Мирополі. Про це варто розповісти в окремому матеріалі чи репортажі, як-то кажуть, із місця події. Однак, аби завбачити певні запитання, зазначимо, що в основі діяльності денних центрів лежить подвижницька робота сім’ї Харчуків. Так, у них багато друзів, ще більше контактів, які за певних обставин перетворюються на можливості, на потенціал і на ресурс. Так, вони освоїли практику звернення за допомогою у вигляді грантів, які періодично виділяються для потреб тих людей, сімей, що мають проблеми, які потребують хоча б невеликої, хоча б епізодичної, але конкретної і дієвої допомоги. Для тих, хто хоча б раз намагався написати, сформувати, змістовно окреслити проєкт грантівської допомоги, зрозуміло, якої системної праці, турботи та клопоту вимагає кожен грант, кожна благодійна акція або ж навіть вчинок окремої небайдужої до ближнього людини. Тому без перебільшень діяльність денних центрів у Мирополі та Печанівці можна назвати подвижницькою. Водночас вона має неабиякий генеруючий вплив на поширення чеснот і засад справедливості, поваги та взаємоповаги між людьми. Погодьтеся, у сучасному світі із надмірними спалахами жорстокості, цинізму та неправди такі осередки соціальної гармонії, потягу до християнської досконалості справді достойні уваги і поваги. І обов’язково – вдячності.
Віктор Першко
