За інформацією: Суспільне Чернігів.
Геннадій Гурьков у лікарні. Суспільне Чернігів
Грем’яч – один із найпівнічніших населених пунктів України. Північна межа села — на кордоні з Росією.
Це кадри села за пів року до повномасштабного вторгнення. Тоді там жило близько дев’ятисот людей.
Люди у Грем’ячі, що за два кілометра від російського кордону до повномасштабної війни. Суспільне Чернігів/архів
Нині ж через безпекову ситуацію знімати в Грем’ячі неможливо. Геннадій розповідає у червні 2025 року, коли він тікав звідти, там жило близько 180 людей. Нині, зі слів людей, які там лишаються, їх не більше ніж 50.
"Зруйновано практично все: клуб, школа, шкільний будинок, сім торгівельних точок, сільрада, нова церква московського патріархатуУПЦ (МП), згідно з релігієзнавчою експертизою Держслужби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом Російської православної церкви. зруйнована і десь 70 будинків".
Геннадій та його мама виїхали з Грем’яча як тільки з’явилася можливість. Чоловік згадує, мали 15 хвилин на збір речей. Із собою взяли документи та найнеобхідніше.
Спалений будинок у Грем’ячі після російського обстрілу. Facebook/Новгород-Сіверська міська територіальна громада
Микола Акулін, колишній житель Грем’яча. Він — один з водіїв, які вивозили родину з прикордоння. Житло у райцентрі для переселенців теж допоміг знайти він. Каже, російська армія атакує будь-який транспорт, який рухається до Грем’яча, або з села.
"Я забирав людей не в самому Грем’ячі, а в Кам’янській Слободі, бо мені заборонили туди їхати на машині, бо незнайоме авто росіяни бачать і дронами скидають вибухівку".
Микола Акулін, колишній житель Грем’яча. Суспільне Чернігів
