За інформацією: Суспільне.
Громади Черкащини у 2025 році, як і три попередніх, підтримували фронт і реагували на виклики війни. Які з них спрямували на потреби військових найбільше і найменше грошей? Яким чином формували ці витрати, і головне — чи відчувають цю підтримку захисники?
Про це 66 громад області розповіли Суспільному у відповідях на інформаційні запити.
Військовий з Черкас Ярослав Нищик виклав відео у фейсбуці, де палає одна з автівок їхнього підрозділу. Згодом, як горить вже інша. А разом із нею, кажуть військові на відео, горять і дрони, зарядні станції та їхні особисті речі.
"Від РЕБа нічого не лишилося, вигоріло все до тла", — прокоментував Ярослав Нищик.
Один з дописів Ярослава Нищика. Скрин з допису військового
І такі відео та фото військовий публікує мало не щодня. Там же просить про фінансову допомогу для підрозділу.
"Вийшов із ладу ряд машин. Потрібно придбати двигун на «Кіа Соренто», вартість близько 50 тисяч гривень. Маємо половину", — коментує у відео Ярослав.
Військовий служить у 111-й бригаді територіальної оборони, яка нині перебуває на Луганщині.
Ярослав Нищик. фото з фейсбуку героя
Телефоном Суспільному він розповів, що такі пости вимушений публікувати у соцмережах, аби оперативно "закривати" потреби побратимів. Адже гроші на ремонт або купівлю техніки їм потрібні щодня. А держава не завжди може вчасно спрямувати необхідні на це суми чи запчастини.
"На жаль, бюрократична машина і армійська, і державна не встигає реагувати на такі виклики. Є абсолютно негайні збори. Наприклад, з ладу виходить автомобіль, який потребує ремонту. Якщо рухатися звичайним шляхом, то ця процедура займе пів року. А може бути більше ніж пів року і коштів не знайдеться. Запасними частинами майже не забезпечують. Так само як і не забезпечують різноманітними розхідниками автомобільними", — розповів Ярослав Нищик.
Тож у такій ситуації, додав Ярослав, єдина надія на донати небайдужих українців. Але є запити, закрити які їм не під силу. Тоді вже вимушені просити фінансову допомогу у громад.
"Реакція громад на звернення про допомогу є різна. Є громади, які віддають останні кошти. Особливо це стосується невеликих небагатих громад. Люди телефонують, вибачаються. Вибачте, маємо змогу дати лише 100 тисяч субвенції, є ті, хто має лише 30 тисяч субвенції змогу виділити. Тому що листів насправді від підрозділів у громадах багато і стараються допомогти всім, хоч по трошки", — пояснив військовий.
Але є громади, які не реагують на їхні запити. І часто, додав Ярослав, не дають жодної відповіді. Тож Суспільне вирішило з’ясувати, чи зобов’язані громади допомагати військовим? З цим питанням ми звернулися до директора "Інституту розвитку територій" Юрія Ганущака. Він розповів, що згідно з чинним українським законодавством, утримувати військо має держава. А всі громади, які спрямовують на це кошти, роблять це за власним бажанням. Тобто волонтерять.
"Ці видатки не відносяться до обов’язкових. Скажу навіть більше, що вони взагалі по «Бюджетному кодексі» не повинні були б бути. Але оскільки є така суспільна потреба і суспільний тиск, то відповідно рада, депутати приймають відповідні рішення", — пояснив Юрій Ганущак.
Такої ж думки дотримується експерший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта:
"Це не їхній обов'язок, це є їхні волонтерські, добровільні рішення місцевих органів влади, як люди донатять свої гроші на це, так само і місцеві бюджети можуть приймати рішення про перерахування цих коштів, але обов'язково вони мають бути передбачені в місцевому бюджеті".
Адміністративно-територіальний устрій Черкащини. скрин з сайту Черкаської ОВА
І тут, додав Анатолій Максюта, вони мають кілька варіантів. Схвалити програму підтримки Сил Оборони і передбачити її фінансування або ж перераховувати субвенції на потреби військових частин до обласного чи державного бюджету. Це Суспільному підтвердили і самі громади. Їх на Черкащині 66. Усім 5 грудня 2025 року направили інформаційні запити, аби дізнатися, які доходи вони мали у 2025 році та скільки грошей з них спрямували на підтримку військових підрозділів, допомогу захисникам, їхнім родинам та інші витрати пов’язані з війною. Відповідь отримали від 39 громад.
Деякі з них вказали виключно витрати на військо, деякі й кошти на облаштування укриттів, виплати за зруйноване житло, поховання військових.
Так, у трійці громад, які спрямували найбільше коштів на ці потреби за 11 місяців 2025-го — Драбівська громада (там військові видатки становили 12,1 % від дохідної частини бюджету, Шевченківська — 11,7 % та Іркліївська — 10,7 %.
Як розповіла голова Драбівської громади Світлана Орел ці гроші перераховують військовим через субвенції або ж самостійно купують для них техніку чи обладнання.
"Коли ми створилися чотири роки тому, у нас бюджет був невеликий. На сьогодні переглянуті всі орендні ставки з сільгоспвиробниками. Вони нам пішли всі назустріч. Сьогодні ми фактично перевиконуємо бюджет і перші кошти, які є у перевиконанні і у вільних залишках кожного року, ми спрямовуємо саме на Збройні сили. Без підтримки війська, без сильного фронту, без сильного тилу — не буде перемоги".
У трійці громад, які торік спрямували найменше грошей для Сил оборони, — Уманська з 0,4 % від дохідної частини бюджету, Багачевська — 0,7 % та Мошнівська — 0,9 %.
Чому при доході до бюджету у понад мільярд гривень на військо спрямували менше відсотка — Суспільному пояснила голова Уманської громади Ірина Плетньова.
"Бюджет міста — це дуже велика кількість різних напрямків фінансування. Адже велику частину коштів, бюджету забирає освіта: школи, дитсадки, соціальний захист, медицина, житлово-комунальна сфера, яку теж треба підтримувати незважаючи на війну".
Це, додала пані Ірина, "захищені статті", гарантовані державою. Тож коштів на решту видатків залишається небагато. А ті, що є, перш за все, спрямовують на долання ракетних і дронових атак та підтримку родин військових. І якщо все порахувати загалом, виходить не 4,5 мільйона, як відповіли на запит (там вказані кошти на програму підтримки Збройних сил), а 54 мільйони гривень.
"Із них — 7,8 — це тільки суто з бюджету допомога субвенціями або придбанням матеріалів для Збройних сил України. 2,8 мільйона — це програма у нас в місті діє для захисників і захисниць, де отримують матеріальну допомогу при пораненнях. 500 тисяч пішло на відновлення після ракетних ударів попередніх. 26,6 мільйона — це на утримання і покращення перебування переселенців. 8,8 мільйона — це виплати, які ідуть на харчування дітей, стипендія діткам загиблих, одноразова допомога матерям та дружинам загиблих або безвісти зниклих. Ще 1,2 мільйона — на ремонти укриттів. Це знову ж таки витрати, які пов’язані з війною", — пояснила посадовиця.
Щодо допомоги війську від Черкаської міської громади, то при дохідній частині бюджету у 2025 році — чотири мільярди 600 мільйонів гривень, на ЗСУ спрямували 6,5 відсотків — це 300 мільйонів гривень. Голова черкаської громади Анатолій Бондаренко з таким обрахунком не погоджується.
"Я думаю, що потрібно обов’язково рахувати виключно з бюджету розвитку. Скільки, який відсоток. Бюджет міста Черкаси близько пʼяти мільярдів. Із них 4,5 — це всі захищені статті, це заробітна плата вчителів, педагогів, медиків. Якщо хтось там розказує, що недостатньо допомагаємо, допомагаємо виключно в такому ракурсі, щоб залишитися на плаву, хоч трішки. Щоб залишити громадський транспорт, щоб залишити роботу комунальних підприємств. Нічого лишнього немає там зовсім".
Анатолій Бондаренко. Суспільне Черкаси
Що ж до фактичних витрат на військо, додав Анатолій Бондаренко, то на практиці витрачені на це суми, часто відрізняються від задокументованих.
"10 тракторів, 15 автомобілів, спеціалізовані машини, то це допомога Збройним силам чи це просто витрати бюджету розвитку на фінпідтримку комунальних підприємств? Де-юре вона рахується, як фінпідтримка комунальних підприємств. Але де-факто ми виконували заявки військових і виключно купували те, що вони просили. Наприклад, якщо це трактори, то це трактори іноземних марок, які сьогодні будують фортифікації. Це не якісь трактори ЮМЗ, яким по 35 років. Якщо автомобілі, то це військові".
Чому витрати громад на підтримку війська й виклики воєнного часу настільки нерівномірні? На це питання відповіли виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан та директор "Інституту розвитку територій" Юрій Ганущак. Обоє, пояснили, що це пов’язано з нерівномірними доходами, які формуються з податків, надходжень власних підприємств та коштів від продажу комунального майна.
"Коли ви в першу чергу зобов'язані по бюджетному кодексу забезпечити заробітну плату і стабільність енергосистеми, а енергоносії теж захищена стаття витрат, а держава вам в обсязі міжбюджетних трансфертів не додала на 20-30% менше, то, відповідно, ви додаєте зі своїх власних доходів на збалансування того, що держава не додала. І у вас обсяг власних доходів зменшується, і, відповідно, ті обсяги, які ви в минулих роках передбачали на підтримку Збройних сил України, зменшуються автоматично. Другий момент. Держава забрала декілька податкових надходжень, суттєвих податкових надходжень, які в минулі роки використовувались місцевим самоврядуванням на потреби Збройних сил України", — прокоментував виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан.
Директор "Інституту розвитку територій" Юрій Ганущак додав:
"Тут не можна пояснити безпосередньо певними логічними рішеннями. це рішення чисто політичне. От гроші є, тиск громадськості є. тиск депутататського корпусу є – виділили".
У цьому питанні з паном Юрієм солідарний директор з айті та аналітики Центру розвитку інновацій Михайло Лейченко. У 2025-му ця організація досліджувала видатки громад для Сил оборони та власного захисту. Аналізували дані за три квартали 2024-го на основі інформації від 262-х громад.
Дослідження Центру інновацій. скриншот з сайту cid.center/analytics
"Це питання кожного голови громади, його бажання брати на себе відповідальність і надавати таку допомогу. Це рівень той, який держава повинна «закрити», а громади повинні трошечки додати, якщо щось не вистачає. У нас дуже багато йде не таких прямих витрат. Немає закупівлі якоїсь там техніки, обладнання — це просто грошові субвенції на рівень області або національний рівень. держава вже визначає пріоритети", — прокоментував Михайло Лейченко.
У 2024 році серед громад, які надали Центру інформацію про свої видатки на оборону, спостерігалася позитивна тенденція, повідомила аналітикиня Центру розвитку інновацій Олеся Малявіна.
"Загалом ми бачимо точно не відставання, а середній показник. Це демонструє стабільну рівномірну відповідальну підтримку військових. У 22 році був шок і фінансування було обмежене. Не знали, що робити. То у 23 вже наростили, у 2024 ще більше. ПДФО забрали, а громади все одно продовжили допомагати військовим частинам, і закупляти дрони, і техніку, і машини".
Що ж до Черкащини, додала пані Олеся, відповіді отримали від девʼяти громад. Упродовж 2022-2024 років вони спрямували понад 800 мільйонів гривень субвенцій до держбюджету.
"Девʼять громад надали за майже три роки 800 мільйонів гривень, ну там навіть трошки більше. Це на рівні 15 громад, наприклад, Дніпропетровщини".
Утім, скільки б коштів не спрямовували на підтримку війська держава чи громади, вони ніколи не будуть зайвими, вважає військовослужбовець Максим Гаптар. У кожному підрозділі ситуація із забезпеченням різна.
"У кожному підрозділі, і в нашому теж, є служба військово-цивільного співробітництва, яка працює. І, відповідно, ми на своєму напрямку географічно можемо отримувати якусь допомогу, ну скільки, оскільки це впливає безпосередньо на мій конкретно невеличкий підрозділ, я не можу сказати. У нас є запити, ми кажемо тим людям, які нам допомагають безпосередньо. А так, щоб я звертався у свою міськраду, йшов до мера, щось просив собі, в мене також аж прямо потреби не було", — деталізував Максим Гаптар.
