За інформацією: Суспільне.
"Бюджет участі" або "Громадський бюджет" — це коли місцеві жителі самі пропонують, а потім громадою обирають проєкти, які втілюють за бюджетні кошти. Що просять у громадах Черкащини? Суспільне направило інформзапити у всі 66 громад області.
Які ідеї знаходять підтримку серед місцевих, і як балансувати між потребами людей на місцях та підтримкою Сил оборони — репортаж.
На інформаційні запити із 66 громад Черкащини відповіли 39. Відтак "Бюджет участі" діє у пʼяти громадах Черкащини. Ще дві — Калинопільська і Шрамківська — планують його у 26-му році.
Один із трьох проєктів-переможців "Громадського бюджету" у Мліївській тергромаді, розповів її голова Василь Микитенко, — оновлення шкільного кабінету праці. Де будуть замість старих верстатів — лазери та 3D-принтери. Саме таким бачить оновлений шкільний кабінет праці заступник директора Старосільського ліцею Ігор Вовк.
"Перш за все це доступ до STEM-технологій для сільських учнів. Тому що ми прекрасно знаємо, що на жаль, все-таки діти з сільської місцевості мають менший вибір в навчанні позашкільному, ніж діти із міста. І от саме цей проєкт покликаний дещо зменшити оцей розрив.
Ігор Вовк. Суспільне Черкаси
Голова тергромади Василь Микитенко додав, що є ще два переможці:
"Перший — це по мікрорайону «Садстанції» в селі Мліїв – це організація безпечного простору другий проєкт по Старосіллю – це разом із ветеранами буде організація спортивного середовища"
Василь Микитенко. Суспільне Черкаси
Люди пропонують ідеї, комісія з представників місцевого самоврядування їх оцінує, а згодом — громада голосує. За таким принципом тут працює "Бюджет участі", пояснив пан Василь. Переможці голосування отримують гроші з бюджету на втілення проєктів. У їхній громаді — це 150 тисяч гривень на кожен.
"Зазвичай в сільських територіях люди думають, що для них хтось має прийти і що зробити. Ідея якраз та, яка вкладалася, щоб розшевелити людей, розбудити".
Ірина Плетньова. Суспільне Черкаси
В Уманській міській громаді на втілення ініціатив місцевих жителів у скарбницю заклали один мільйон гривень, розповіла міська голова Ірина Плетньова.
"Громада бере активну участь, подають свої заявки. І якщо говорити про 2026 рік, то було відібрано два проєкти. Це спортивний майданчик для людей з інвалідністю і другий проєкт — це оцифрування наших фондів краєзнавчого музею".
Директор одного з уманських ліцеїв Ігор Опацький показав спортивний майданчик, який дотепер мали у закладі. Його обладнання, додав, застаріло, тому разом із педагогічним колективом подали проєкт на створення інклюзивного простору. На це, порахували, треба 750 тисяч гривень.
"Буде інклюзивний, доступний, відкритий як для учасників процесу, а коли закінчаться уроки – тоді він буде доступний, як для мешканців нашого мікрорайону, так і мешканців міста. Ветерани, люди, яким необхідно пройти фізичну реабілітацію — він буде доступний, хочемо встановити тренажери такі, щоб в них висота могла регулюватися".
Жителі села на Черкащині “подорожують” за допомогою віртуальної реальності. Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд
Решту — майже 152 тисячі гривень — у громаді спрямують на створення сайту з віртуальною екскурсією для уманського краєзнавчого музею. У 2025 році за кошти "Бюджету участі" тут уже відтворили трипільське поселення у цифровому форматі, говорить автор проєкту Максим Явтушенко.
"Щоб кожна людина могла побачити, який мало вигляд житло 3800-3600 років до нашої ери, прогулюючись в отаких окулярах віртуальної реальності".
На це з бюджету спрямували 86 тисяч гривень. Окрім цього в центрі міста у 2025 році встановили фігури та покриття для вуличної гри в шахи за 37 тисяч гривень, а також відкрили технологічну лабораторію в одній зі шкіл за 798 тисяч.
У Будищенській громаді, що межує з обласним центром, урізноманітнюють дозвілля для сільської молоді. Згідно з відповіддю на запит, коштом "Громадського бюджету" у 2025 році у громаді з’явився кінотеатр просто неба вартістю 205 тисяч гривень. У 2026 році переможцем став проєкт із закупівлі подрібнювача гілок за 192 тисячі.
Покращують благоустрій коштом "Бюджету участі" у Вознесенській громаді: за 50 тисяч гривень в її центрі планують встановити лавки.
У Смілянській громаді "Бюджет участі" є, однак проєкти місцеві не подають.
Водночас є й ті, хто поставили "Бюджет участі" на паузу, а кошти, передбачені на його реалізацію, спрямували на підтримку Сил оборони України. Там пояснили, що на період воєнного стану, дію цих програм призупинили у Бобрицькій, Тальнівській, Червонослобідській, Степанківській, Канівській, Набутівській, Руськополянській та Черкаській громадах.
Серед них і обласний центр, додала директорка департаменту фінансової політики Черкаської міськради Тетяна Харенко:
"Провели опитування серед жителів і запитали їхню думку, чи доцільно запроваджувати громадський бюджет під час повномасштабного вторгнення. Це відбувалося у 2023 році, і більше ніж третина жителів висловили, з тих, що брали участь у опитуванні, про те, що не доцільно".
Тетяна Харенко. Суспільне Черкаси
До окремих ініціатив, додала також пані Тетяна, все ж залучають місцевих жителів.
"У нас є департамент освіти і гуманітарної політики. У них є програма на стипендії у сфері культури. Це до мільйона, тобто це невелика сума".
Зараз у міській раді думають про повернення "Бюджету участі", але зі зміною пріоритетів. Замість благоустрою — акцент на соціальних ініціативах. То як знайти баланс між потребами людей на місцях і підтримкою армії? Як розповів Суспільному регіональний координатор громадянської мережі "Опора" Андрій Токарський, це може бути для покращення інклюзивної інфраструктури:
"Зробити безперешкодний доступ до чогось. Тобто ми вже створюємо певні умови в громаді для людей з інвалідністюЦе актуально сьогодні. Я за те, щоб такі проєкти також залишалися. Але ми повинні розуміти, який акцент і яку потребу в громаді ми сьогодні закриваємо".
Андрій Токарський додав, що потреби людей на місцях і воєнні потреби мають іти поруч. Наприклад, у деяких громадах через "Бюджет участі" серед іншого навчилися закривати потреби волонтерів.
"Деякі громади пішли на те, що є запити, є волонтери, які працюють, давайте ці запити подавати через формат громадського бюджету".
І додав, щоби відбір проєктів був чесним, треба прописати певні правила. Як приклад наводить досвід міста Рівне.
"Якщо у нас є 100% суми, яка виділялася на громадський бюджет, то 30% тільки було для шкіл і садочків, де вони могли ці кошти використати. Всі інші передбачались на інші проєкти. Що ми далі зробили? Ми тоді поставили, що якщо школа цього року виграла проєкт, то наступні два роки вона не може подаватися. Щоб дійсно це був інструмент, який дозволяє жителям свої ідеї бачення змін громади реалізувати, а не просто відчути, що це ще один з механізмів, де хочуть відмивати гроші".
