За інформацією: Суспільне Хмельницький.
релігія. Getty Images
5 травня християни східного обряду святкують Воскресіння Христове, натомість віряни західного обряду, а також греко-католики Мукачівської архієпархії УГКЦ, відзначили Великдень ще 31 березня. До спільного святкування Пасхи закликав Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій.
Які передумови та виклики щодо спільного святкування Великодня для найбільших християнських конфесій України розповів Суспільному член Івано-Франківського відділення Української Асоціації релігієзнавців Олег Савчук.
Християнам в Україні потрібно дійти згоди на декількох етапах
У 2025 році спільно святкуватимуть Великдень християни західного та східного обряду. Цей рік міг би стати відправною точкою для подальшої єдності у відзначенні Пасхи. Також у 2025 році обидві церкви відзначатимуть 1700-річний ювілей скликання Першого Вселенського Синоду в Нікеї, коли й дискутували про часові рамки святкування Пасхи.
Ці та інші символічні дати могли б сприяти єдності у цьому питанні, вважає релігієзнавець Олег Савчук. Але для цього християнам потрібно узгодити декілька важливих моментів. По-перше, дійти згоди щодо обрахунку Пасхи. Про різницю астрономічного визначення свята, читайте тут.
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та Предстоятель ПЦУ Епіфаній. Пресслужба ПЦУ
По-друге, одним з викликів для церков стане необхідність адаптації богослужбових вказівок та літургійних текстів. Ще один і чи не найважливіший виклик — неоднорідність християн, зокрема православ'я в Україні.
В Україні залишається значний відсоток вірян УПЦ МП
"Як ми б цього не хотіли, але найбільшою православною конфесією залишається Українська православна церква, яка формально засвідчує, що вона не перебуває в єдності з московським патріархатом, проте фактично — з ним. Ця церква є, на жаль, найбільшою, а тому ми змушені рахуватися з нею", — пояснює Олег Савчук.
Релігієзнавець Олег Савчук. Фото: Facebook/Олег Савчук
Згідно з даними Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, станом на 1 січня 2024 року Православна церква України налічує 8 294 релігійні організації та 6 150 релігійних споруд. Натомість УПЦ МП — 10 905 релігійних громад та 9 366 споруд.
"Мені б дуже хотілося, щоб митрополит Епіфаній міг говорити від більшої кількості православних християн, тому що автокефальні церкви є здебільшого національними. Але, скоріше за все, він говорить від 30-35% православних. І це є небезпекою, бо православні УПЦ МП не допускають думки про спільне святкування Великодня", — каже релігієзнавець.
У Франківську храм УПЦ МП перейшов до Православної церкви України. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Церкви переходять в ПЦУ, але цей процес дуже повільний
На думку Олега Савчука, в Україні залишається великий відсоток адептів УПЦ МП, а сам етап переходів громад до ПЦУ відбувається дуже повільно і неоднорідно.
"Попри заяви, що в Івано-Франківську немає церкви УПЦ МП, віряни цієї структури все ж є. І вони збираються у Крихівцях, поблизу міста. І якщо екстраполювати ось такий досвід нашого міста на Черкаську чи іншу область, то ми уявляємо, що цифри більші. Тобто паралельно тривають процеси переходів, невизначеності громад, а інколи поділу. І зовсім важко сказати, яка ситуація у прифронтових територіях. Це теж додає песимізму", — пояснює Олег Савчук.
Труднощі в УГКЦ: одні віряни відсвяткували ще у березні, інші — у травні
Також незрозумілою є ситуація з УГКЦ на Закарпатті, яка прямо підпорядковується Папі Римському, а не Главі УГКЦ Святославу Шевчуку. Мукачівська єпархія УГКЦ перейшла 1 вересня 2023 року одразу на григоріанський календар. Тому її парафіяни святкували Пасху 31 березня з католиками. Парафіям, які хотіли святкувати по-старому, дозволили це робити на перехідний період.
Святкування Великодня в Ужгороді. Фото: Олеся Колодій, Суспільне Закарпаття
"Те, що вони перейшли швидше, є певною загрозою, тому що це може зіграти, як певна маніпуляція. Бо замість єдності і спільного рішення, Мукачівська єпархія УГКЦ уже перейшла на григоріанський календар. Тобто вони не святкуватимуть з усією церквою УГКЦ. І це теж незрозуміло, чому так трапилося", — каже науковець.
Церквам потрібен час, щоб адаптувати літургійні питання
Також науковець говорить, що ПЦУ та УГКЦ потрібен час, щоб відзначати спільну дату Пасхи та адаптувати літургійно-обрядове життя церкви належним чином. Це парафіяни обох конфесій спостерігали під час календарної реформи.
"Попри планування, у календарній реформі не все вдалося, як хотілося. Наприклад, цьогоріч майже не буде посту Петрівка, який був напередодні дня пам'яті Петра і Павла. І виникає питання, чи церкви зможуть швидко адаптуватися і перейти", — говорить релігієзнавець.
Політичний контекст також присутній
Ще однієї проблемою для святкування спільного Великодня Олег Савчук називає найближче оточення Папи Римського.
Папа Римський Франциск. Фото: AP
"У мене є підозра, що після Великодня 2025 року папа Франциск виступить із заявою, що такий перехід — не на часі, оскільки він збентежений ситуацією в Україні. Це питання також заполітизоване", — вважає Олег Савчук.
Шляхи об'єднання: як обрати спільну дату святкування Великодня
Наразі триває обговорення щодо можливості та вибору спільної дати Великодня для християн східного і західного обрядів. Для цього створили спільну католицько-православну комісію, в яку входять представники Ватикану і Вселенського Патріархату. Вони розробляють календарну реформу і прагнуть до 2025 року напрацювати необхідні рішення та дійти згоди, каже Олег Савчук.
Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій. AP
"На мою думку, краще обрати позицію Вселенського Патріарха Варфоломія — вона найрозумніша. Він чітко заявив, що потрібно пожертвувати астрономічною точністю заради того, щоб обрати одну нерухому дату Пасхи. Тобто, як і Різдво, щоб ми святкували Великдень у визначений день і це має бути в другу неділю квітня", — підсумовує Олег Савчук.
