Екологічне розслідування “Херсон. Дихай повільно”: як війна вплинула на повітря у прифронтовому місті

За інформацією: Суспільне Херсон.

Херсон — місто, яке вісім із половиною місяців перебувало в окупації, а зараз є прифронтовим. Від тимчасово окупованого лівого берега області його відділяє кілька кілометрів річки Дніпро. Звільнену частину Херсонщини військові РФ обстрілюють щодня з різних видів зброї — артилерії, мінометів, танків, реактивних систем залпового вогню, тактичної авіації, керованих авіабомб, крилатих ракет, дронів ішахедів.

Влучання супроводжуються руйнуваннями, пожежами та забрудненням довкілля. Ми вирушили до Херсона, щоб дізнатись, чи змінила війна повітря, яким дихають місцеві, і чи можна там жити зараз без наслідків для здоров’я.

Скільки людей проживають у Херсоні та кількість російських снарядів, які впали на місто

За інформацією керівника Херсонської МВА Ярослава Шанька, у Херсоні зараз проживає близько 65 тисяч в самому місті та близько 77 тисяч в громаді. До повномасштабного вторгнення — до 311-320 тисяч, додав він.

Керівник Херсонської МВА Ярослав Шанько, Херсон, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

"Якщо говорити про динаміку, то на січень цього року в громаді проживало 85-87 тисяч. Наразі зменшилось до 77 тисяч. Тобто динаміка щодо зменшення є. Обстріли, які почастішали, будуть спонукати людей до виїзду", — говорить Шанько.

У Херсоні фіксують щоденні обстріли, понад тисячу дронів щотижня. Крім цього, армія РФ дистанційно мінує прибережні території так званими “Пелюстками”. Зокрема, центр міста, наразі перетворився на пустку.

Як розповів керівник ОВА Олександр Прокудін, цьогоріч зафіксували близько 150 тисяч снарядів, які впали на херсонську землю. І це не тільки артилерія, танки, міномети, а й тактична авіація РФ.

Будівля обласної військової адміністрації у Херсоні, яку зруйнували російські обстріли, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

"330 КАБ, чотири крилаті ракети та шахеди. Це дронові атаки, які ми фіксуємо в середньому 2,5 тисячі щотижня. Тільки з початку року 238 людей загинули. З них четверо — діти. Поранені — 1975 людей. 40 дітей, порівняно з минулим роком, й бачимо збільшення потерпілих від дронових атак. Це 110 людей, які загинули, з них — двоє дітей. Близько 1025 потерпілих", — каже Прокудін.

Як каже керівник ОВА, наразі через російські атаки пошкоджені приблизно 38 тисяч будинків. З них 34 тисячі — це саме цивільні об'єкти, житло людей. 1500 багатоповерхівок, 150 шкіл, 176 закладів охорони здоров'я, 120 адмінбудівель, які пошкоджені. Щоденно кількість пошкоджених і зруйнованих будинків зростає, розповів Прокудін.

Керівник Херсонської ОВА Олександр Прокудін, Херсон, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

Олександр "Бідуз" — командир другого взводу другої батареї артилерійського дивізіону 34-ї бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти. Він розповів, що проти Херсона застосовуються в більшості міномети, 82-гі міни, 120-ті. Ствольна артилерія — це калібри 122 мм, 152 мм. Так само РСЗВ — 122 мм реактивні снаряди. І в більшості застосовуються FPV-дрони, так само дрони зі скиданнями.

"Почастішали випадки застосування КАБ з СУ-34. До складу снарядів в більшості входить сама вибухова речовина, болванка, з якої утворюються самі уражаючі елементи. Можуть застосовуватися шрапнелі з готовими уражаючими елементами. 152-й калібр, 122-й калібр. Це маленькі голочки. По Женевським конвенціям вони заборонені. Але противник може використовувати, оскільки йому на це байдуже", — говорить військовий.

Що таке снаряд та яку загрозу несе для громади

Ігор Пилипенко — доктор географічних наук, професор, професор кафедри географії та екології Херсонського державного університету. "Що таке снаряд? Це сконцентрована велика кількість молекул перш за все азоту. Тому що в основі вибухівки лежить перероблений тринітротолуол. Це концентровані молекули азоту — вони вириваються у вигляді окису, у вигляді в газової хмари, і складають такий концентрат високий цього забруднення", — говорить науковець.

"Місто, як антитеза природного середовища, в якому воно створилося. Це такий локалітет з надзвичайно високою концентрацією того, чого в природі нема. При потраплянні таких снарядів, пластики, пінопласти починають горіти. Вони горять з виділенням сполук, яких в природі фактично не буває локального. Квартал, два-три квартали — надзвичайно зростає концентрація того, що є дуже-дуже шкідливим. Крім того, що на довгий час погано, це безумовно те, що артилерійські снаряди мають у своїй конструкції відносно велику кількість молекул міді, яка є важким металом", — каже він.

Заступник голови Субделегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Одесі Сірілл Клод Трокслер каже, що Херсонщина — одне з місць в Україні, що найбільш забруднене нерозірваними боєприпасами. Це стосується всієї області, особливо Херсона. Він також зазначив, що можна виділити два типи забруднення.

Дим, який видно з середмістя Херсона, 9 серпня 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков

"Перший — забруднення, що виникло у 2022 році, коли російські війська окупували всю Херсонську область. Це те, що ми називаємо старим забрудненням від лютого 2022 року. А зараз маємо нове, свіже забруднення. Наприклад, саме місто Херсон та інші міста вздовж берега річки щодня зазнають обстрілів", — розповів Сірілл Клод Трокслер.

Жителі Херсона про те, як змінилось повітря у місті після повномасштабної війни

Херсонка Олена Шацило розповіла, що раніше повітря у місті було гарне, завдяки річці Дніпро. А зараз, коли почалось вторгнення, повітря стало дуже гірким, додала вона. "Гірчить дуже в роті, і дуже пече в горлі. Взагалі починаючи з п'ятої ранку був запах, і я вже зараз вийшла, і в мене вже алергія. Так що люди страждають від цього всього — і земля, і люди", — зазначила жінка.

Олена Шацило розповіла, що у Херсоні повітря стало гірким, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

Ще одна жителька Херсона Тетяна Головченко розповідає, що люди помітили їдкий запах та дим. Зазначає, коли починається цей сморід, одразу очі печуть, чешуться, і в горлі комок. Алергії почались у багатьох, навіть у тих, в кого не було.

Вночі не можна відкрити вікна, бо дуже такий неприємний запах. Голови болять, горло дере, — розповідає херсонка Олена Сенько.

Еліна Ус — ще одна місцева жителька. За її словами, вночі в місті не можна відкрити вікна, тому що дихати нічим.

"Хімія, просто хімія. Вночі я дихати не можу. Прикриваємо вікна, двері. Маску одноразову марлеву намочити, і надягаю маску, щоб хоч якось можна було дихати. І вмиваюся, водички більше", — говорить вона.

Які скарги людей фіксують місцеві лікарі та як це пов'язано з повітрям

Лікарка — отоларингологиня Валентина Христюк спілкується з пацієнткою.

— А чхання, у вас де більше? На вулиці чи в приміщенні?— На вулиці.— Ви виходите, на вулиці у вас? Ну воно як, довготривале чи два-три рази, чи у ці три дні?— Ну, по чотири-п'ять разів.

Лікарка-отоларингологиня Валентина Христюк спілкується з пацієнткою, Херсон, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

Отоларингологиня розповіла, що під час війни лікарі спостерігають, що кількість людей, особливо дітей, на прояви алергії набагато збільшилася. Це і алергії по носу, і випадки бронхіальної астми, навіть вперше виявленої алергії серед населення. Медики обстежують дітей, і кожна друга, кожна третя дитина має позитивні аналізи. Алергія настільки має багато клінічних проявів, розказує вона.

"Збільшилася на тільки кількість алергенів в повітрі, але і змінився сам стан повітря. Ми прекрасно розуміємо, що зараз ми знаходимося у прифронтовій зоні і у нас відбувається велика кількість пожеж. То, звісно, що наше повітря буде набагато гіршим за показниками санітарно-гігієнічними", — говорить Валентина Христюк.

Пожежі на Херсонщині через російські удари, труднощі в їх гасінні та вплив на здоров'я людей

Заступник начальника Головного управління ДСНС України у Херсонській області Роман Сірко каже, що протягом року фіксували чимало масштабних пожеж, зокрема горіння лісових масивів у Великокопанівському лісництві на Бериславщині. Труднощі з гасінням цих пожеж полягали у тому, що лісові дороги та під’їзні шляхи залишаються замінованими. Це не дає можливості рятувальникам ефективно працювати, додав він.

Заступник начальника Головного управління ДСНС України у Херсонській області Роман Сірко, Херсон, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

"Як в минулих роках, так і в поточному році, ворог не полишає спроб і здійснює вогневі атаки об'єктів енергетики. І майже усі ці пожежі супроводжувалися тим, що російські війська повторно атакували рятувальників у тих місцях, де ми гасили пожежі. В цих умовах рятувальники області цілодобово залучаються на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, подій, проведення пошукових робіт. У поточному році нам вдалося врятувати понад 60 цивільних осіб.

Він додав, що оперативна ситуація на місці подій динамічно змінюється. А успіх ліквідації пожежі залежить від того, наскільки окупанти дають можливість виконувати наші роботи. Зокрема, бувають такі пожежі, коли російська армія упродовж доби-двох не дає можливості якісно та ефективно виконувати свої функції з рятування майна.

Головна державна санітарна лікарка Херсонської області Наталя Асатурова, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

Генеральна директорка обцентру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України, головна державна санітарна лікарка області Наталя Асатурова зазначила: якщо людина уникає цих пожеж, гострої реакції вона не побачить. Водночас вдихаючи ці мікрочастини та речовини, з часом будуть прояви саме хронічних процесів, каже Наталя Асатурова.

"Люди не відмічають погіршення стану свого здоров'я. На даний час наш організм компенсує всі ці прояви. А з часом можуть збільшитися рівні захворюваності органів дихання, астми. Може збільшитися захворюваність на онкологію. Також різні хвороби серцево-судинної системи — інфаркти, інсульти. Це все прояви невидимого впливу обстрілів. І це ми будемо фіксувати навіть не через рік, трохи пізніше", — каже вона.

Траса М14 до Херсона, яка повністю прострілюється російськими військами, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

Як працює система моніторингу атмосферного повітря у Херсоні та які висновки метеорологів

Під обстрілами херсонці продовжують здійснювати моніторинг стану повітря. Каховська гідрометеорологічна обсерваторія та Авіаметеорологічна станція зруйновані військовими РФ, а морські гідрометеостанції у Генічеську, Скадовську та Хорлах — перебувають на тимчасово окупованих територіях. У Херсоні ж працюють два з чотирьох стаціонарних постів з гідрометеорології. Тут регулярно проводять заміри та аналізують якість повітря.

"Повітря зараз в Херсоні доволі сильно забруднене. У вересні ми зафіксували 18 випадків перевищення гранично допустимої концентрації по діоксиду азоту. Це дуже багато".

За словами начальника Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрія Кіріяка, ймовірно загальні цифри приблизно такі самі, як були у довоєнний період. Але у довоєнний період в місті працювала промисловість.

Пробірки та реактиви, за якими вимірюють якість повітря у Херсоні, вересень 2025 року. Суспільне Херсон

"У нас було 300 тисяч населення. Зараз промисловість не працює, а перевищення ми фіксуємо постійно. Фахівці здійснюють заміри 4 рази на добу: о першій ночі, о 7 ранку, о 13 годині та о 19 годині. Зараз ми беремо тільки о 7 ранку та о 19 годині. Просто прийти фахівцю на пост під обстрілами, відібрати проби. У нас там є пошкодження, у нас побита техніка, у нас побиті осколками самі пости", — каже Кіріяк.

Начальник лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Херсон, Херсонського обласного центру з гідрометеорології Людмила Грець розповіла, що у лабораторії задача полягає у тому, щоб газоподібні домішки перевести рядом хімічних реакцій в забарвлені розчини. По кольору кожної проби буде видно, навіть візуально, де яка концентрація забруднюючих речовин. Потім на фотоколориметрі будуть вимірювати щільність й тоді знати концентрацію домішок, які знаходяться у пробах, додала вона.

Начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк та начальник лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Херсон Людмила Грець, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

"Ми спостерігаємо по восьми елементах. Основний наш індикатор — це оксид азоту, діоксид азоту, фенол, формальдегід. Ось ці ракети, які падають, КАБи, вони мають зовсім інші хімічні елементи всередині себе. І ми їх, на жаль, не спостерігаємо, але розуміємо, що вони дуже шкідливі. Кожен дрон, який падає, він несе 400 грамів батарейок, які розриває в дуже мілкі частинки. І вони всі осідають у вас на подвірʼї, осідають десь біля вашої оселі — тому от це якраз є та небезпека, яка буде на 100 років і так далі", — розповів Юрій Кіріяк.

Система моніторингу атмосферного повітря, зокрема в південному регіоні, є абсолютно застарілою, говорить доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інтеграції науки, освіти та бізнесу Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Олег Рубель. Методики зорієнтовані на викиди, які пов'язані з промисловістю, перевищенням граничних концентрацій. І відповідно не до прямих збитків, які вимагають міжнародні органи юстиції, каже він.

Задимлення на площі Свободи у Херсоні, 22 вересня 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков

"Ці показники формувалися для мирного часу. Ще й у 70-ті роки минулого століття. У 2019 році за постановою Кабміну тільки почалася реформа системи державного моніторингу якості повітря. Це дуже коштовна річ, яка потребує нового обладнання, нових підходів. Звісно, що війна перервала цей процес", — розповідає доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень Національної академії наук України Сергій Степаненко.

За три роки війни у в атмосферу потрапило парникових газів, в еквіваленті 237 млн тонн. Це дуже велика цифра, продовжує Степаненко. А парникові гази є головним рушієм зміни клімату, яка відбувається та рухається вперед, додав він.

Виконувачка обов’язків директора департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації Ольга Філіна, жовтень 2025 року. Суспільне Херсон

На Херсонщині діє програма державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря зони Херсонська, каже в. о. директора департаменту захисту довкілля та природних ресурсів ОДА Ольга Філіна. Також є своя програма моніторингу атмосферного повітря агломерації Херсон. Програма "Екологія" захисту довкілля Херсонської області на 2025-2027 рік. Нею передбачено, що діють ті пости, які були у гідрометцентрі — їх чотири, також передбачені придбання і встановлення нових постів. Придбання пересувної установки — під питанням у зв'язку з фінансуванням.

"Фінансування на ці програми дуже маленьке. На сьогодні департамент співпрацює з громадською організацією "Чисте повітря". Це громадська організація чеська, вони допомагають. А також українська громадська організація "Збережи Дніпро". Вона нам надає два пости радіологічного контролю, а "Чисте повітря" надає 17 постів з моніторингу забруднення атмосферного повітря, — говорить Ольга Філіна.

Який наразі стан довкілля на Херсонщині

Як розповів експерт з екології та моніторингу повітря Олексій Ангурець, наразі підготували звіт ще у 2022 році, за результатами перших дев'ять місяців війни, де намагалися узагальнити на той момент перелік забруднювачів, пов'язаних безпосередньо із військовими діями. З урахуванням навіть того, які використовуються набої, ракети.

"Довготривалий вплив війни на довкілля через повітря розподіляється і залишається у воді та ще більше — у ґрунтах. Тобто все те, що горить, все те, що викидається в повітря, врешті-решт осідає на ґрунти, особливо в тих місяцях, де йшли активні бойові дії і є значні пошкодження інфраструктури", — розповідає експерт.

Новини України