“ECO FILM FESTIVAL”: на Закарпатті завершився перший в Україні екологічний кінофестиваль

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

У селі Колочава, що на Закарпатті, 9-11 серпня відбувся перший в Україні фестиваль екології та кіно "ECO FILM FESTIVAL". Його мета — об'єднання людей довкола ідеї "чистої країни", свідомого ставлення до природи через мистецтво кіно та культурний обмін, каже директорка "ECO FILM FESTIVAL" та співзасновниця екоініціативи "CHYSTO.DE?!" Олена Жук. Докладніше про фестиваль вона розповіла Суспільному.

"Обʼєднати фахівців і через кінопродукт пропагувати екосвідомість"

На "ECO FILM FESTIVAL" організатори зібрали продюсерів, режисерів, екоактивістів, представників влади й небайдужих людей, щоб об’єднати їх у спільних зусиллях для збереження чистого довкілля.

"У рамках фестивалю ми провели панельну дискусію "Перша гірська сільська громада нуль відходів". У цій панельній дискусії брали участь Софія СидоренкоГолова громадської спілки "Український Альянс Нуль Відходів" та співзасновниця zero waste крамниці "Гола Гречка". та Юлія ФранцішкевичЮрисконсульт МБО "Екологія-Право-Людина”, адвокат., яка розповідала про юридичну відповідальність за неправильне поводження з відходами. Також в цій дискусії брали участь голови трьох громад — Синевирської, Колочавської та Драгівської, та голова ОВА Віктор Микита. Ми обговорювали моменти, які заважають розвивати, наприклад, сортування сміття, або зменшувати відходи в громадах. Також обговорювали як налагодити збір і вивіз сміття, щоб воно не потрапляло у річки. Софія Сидоренко ділилась прикладами як це працює у світі, зокрема в Європі, а також у деяких громадах України", — розповіла Олена Жук.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

Екологічний фестиваль провели на території Музею архітектури та побуту "Старе село" у Колочаві Хустського району. Відвідувачам розповідали про село. Олена Жук зауважує, що маленькі гірські громади Закарпаття мають потужний потенціал у напрямку екологічного туризму.

"У нас є значна частина місцевих жителів, які нас підтримують. Найчастіше це ті, що залучені у сфері туризму, тобто це люди, які свідомо розуміють, що сміття й відходи це не добре. Вони підтримують такі події. Проте, звичайно, є і та категорія людей, яку нам ще хочеться залучити, бо це стосується кожного. Насправді нам хотілося більше отримати відвідувачів саме з Синевирської, Драгівської громад, взагалі з Хустщини, й загалом із Закарпаття, щоб ця аудиторія була більш активною. Кожен день фестиваль відвідували близько пів тисячі людей. Це гарна цифра. Ми цілком задоволені", — поділилась Олена.

"Сміття — цінний ресурс"

На фестивалі проводили лекції про екологію та кіно. Фахівці у сфері екології та екоактивісти розповідали про необхідність сортування та переробки відходів, свідоме споживання і скорочення продукування відходів, а також використання екоматеріалів у виробництві.

"У нас була зона ярмарку крафтових та екологічних товарів. Ми зробили її для того, щоб показати приклад у громадах як класно і потужно можна розвивати різні маленькі виробництва. Їх можна робити екологічними. В цій зоні у нас була лекція про те, як побудувати свій крафтовий бренд і як вивезти його на потужний рівень. Там не можна було продавати товари, які мали якесь не екологічне або пластикове пакування, або, можливо, якісь вироби з пластику. Там також проводили екскурс в історію лозоплетіння, розповідали історію про ткацтво, тобто на ярмарку можна було не тільки придбати товари, а були й різні інтерактиви", — сказала директорка фестивалю.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

На майстеркласах можна було навчитися виготовляти прикраси із солоного тіста та глини. Продавці крафтових товарів розповідали про важливість використання натуральних і багаторазових виробів, як альтернативи одноразовим, до прикладу металевих трубочок для пиття, які можна мити й повторно ними користуватися, на відміну від пластикових, або ж використання натурального веганського мила, яке не містить жирів тваринного походження, а також хімічних добавок, фосфатів і нітратів, і використання якого не шкодить довкіллю.

"Скуштувати Закарпаття на смак"

Фудкорт фестивалю репрезентував виключно страви локальної кухні. Спеціальною стравою стала традиційна у Колочавській громаді "ріплянкаЦе традиційна страва жителів Колочави. Складається воно з розвареного в пюре картоплі й кукурудзяного борошна.". Особливістю було те, що взяти їжу можна було тільки у багаторазовий посуд.

"Ми взагалі не використовували одноразовий посуд. На "ECO FILM FESTIVAL" ми облаштували окремо зону для роздільного збору сортування відходів, тобто окремо можна було збирати органічні відходи, окремо пластик, скло, й інші види сировини. Також була облаштована зона для миття посуду", — поділилась Олена Жук.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

Протягом фестивалю показали 4 фільми на екологічну тематику. Окрім цього відвідувачі змогли послухати лекції від спікерів у сфері кінематографа. Зокрема, режисер Сергій Буковський розповідав про документальне кіно, продюсерка Валерія Сочивець говорила про пітчинг та дистрибуцію, сценаристка Мар'яна Федина детальніше розповіла про соціальну рекламу. Також директор кінонапряму Роман Островський розказав про конкурс творчих робіт імені Романа Жука, як потрапити на нього й виграти гроші на реалізацію свого проєкту.

"Діти можуть впливати та змінювати світ"

На другий день "ECO FILM FESTIVAL" підлітки разом з режисеркою Ґалою Козютинською зняли соціальний ролик на природоохоронну тематику.

"Разом з дітьми ми фантазували на тему того, про що вони мріють і що їм заважає здійснювати ці мрії. Багато хто говорив, що хоче жити у чистому світі. Молодші діти казали, що хочуть, щоб у місті було чим дихати. Ми разом з ними сиділи й писали сценарій. Фільм презентували в той самий день, коли були зйомки. Цей ролик всім дуже сподобався, багато хто й плакав, оскільки це було дуже чутливо слухати про мрії дітей, і що вони взагалі думають про ситуацію із забрудненням довкілля", — розповіла Суспільному креативна директорка кінонапряму Ґала Козютинська.

Останній фестивальний день був присвячений створенню стопмоушенЦе техніка створення анімаційних фільмів, у якій об’єкти фізично маніпулюють невеликими кроками між окремо сфотографованими кадрами, щоб вони виглядали як незалежні рухи або зміни під час відтворення серії кадрів. мультфільм на тему "Сміття вбиває тварин". Перед майстеркласом діти розписували керамічні фігурки різних морських тваринок, і разом з ними за 2 години зробили мультик. Його також презентували в день зйомок.

"Ми запросили дітей на сцену, щоб вони трохи поділились власним досвідом. Багато з них після цих майстеркласів були дуже натхненні, адже коли вони бачили результат своєї роботи, скільки було глядачів та позитивних відгуків, у них з'являлась віра, що вони можуть щось змінити. Це дуже круто. Багато хто сказав: "Клас, я буду робити це й вдома!". Дуже добре, що ми зробили такі активності для дітей у рамках фестивалю, які стосувалися зйомок та відео. Вважаю, що це такі маленькі цеглинки, які потрібно закладати дітям вже зараз, щоб згодом мати плоди з цієї праці. Ми маємо вірити в те, що діти так само можуть впливати та змінювати світ", — поділилась креативна директорка кінонапрямку.

На наступний рік, за словами Ґали Козютинської, до фестивалю планують залучити більше екоактивістів та людей з кіносфери.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

Кінопремія в пам’ять про засновника "CHYSTO.DE?!" Романа Жука, щоб надихнути людей знімати екокіно

Кінематографічна частина фестивалю включала покази фільмів, лекції та майстеркласи для тих, хто хоче знімати кіно. Режисери та документалісти розповіли про те, як знімати документальні фільми та соціальну рекламу, що потрібно для кіновиробництва, де шукати ідеї та як їх просувати. На завершення фестивалю організатори оголосили про започаткування кінопремії імені Романа Жука, засновника "CHYSTO.DE?!" та військовослужбовця 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, який загинув у російсько-українській війні у 2022 році.

"Ми хочемо, щоб екологічного кіно або кіно про природу було більше. Тому ми готові підтримувати таку молодь, яка готова це знімати. І не тільки молодь. У цій кінопремії можуть брати участь як професійні кінорежисери, так і люди не дотичні до кінематографа. Ми приймаємо 50 заявок, з них обираємо 10 найкращих. Протягом двох місяців ці люди, за бажанням можуть пройти курс лекцій. Їм допомагатимуть у написанні сценарію. Далі буде пітчинг ідей, тобто їх представлення. З 10 учасників ми оберемо двох. У категорії короткометражного документального кіно премія 100 тисяч гривень, та у категорії соціальна реклама — премія 40 тисяч гривень. Після цього ми даємо час до 1 липня 2025 року на реалізацію цього відео. Зйомка буде відбуватися з менторською підтримкою. Також у команді будуть природоохоронці, екологи та інші фахівці, якщо потрібно буде глибше розкрити відповідну тему", — розповіла директорка заходу.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

Пам’яті загиблих захисників України на фестивалі присвятили мистецькі перформанси та виступи артистів. Хедлайнеркою концертної програми стала бандуристка Марина Круть.

"На цій події було багато молоді. Тут виступали колочавські гурти. Особливо молодь дуже гарно співала. Це дуже цінно, коли молоді люди долучаються до таких заходів", — підсумувала директорка фестивалю.

“ECO FILM FESTIVAL”. Село Колочава Хустський район. Владислава Мазур

У ході проведення фестивалю на Закарпатті можна було спостерігати за метеорним потоком Персеїди. Охочі учасники фестивалю уночі збирались на узбережжі Закарпатського моряЦе ландшафтний заказник, розташованих у межах Хустського району на березі Вільшанського водосховища.. Олена Жук розповіла, що в останню ніч там також грала та співала Марина Круть.

Цей виступ був присвячений пам'яті наших захисників, які, на жаль, більше не можуть здійснювати свої мрії.”

Що відомо про екоініціативу "CHYSTO.DE?!"

Ініціатива була заснована у 2020 році родиною Жуків з Мукачева — Романом, Оленою та їх двома синами — Серафимом та Устимом. Красу природи унікальної водойми — Закарпатського Моря — сім’я вирішила зберегти після того, як побачила тут гори пластику.

З невеликого очищення берегів у колі друзів ініціатива виросла у цілий рух і громадську організацію. Роман Жук віддав життя за Україну на фронті. Зараз його мрію втілює дружина Олена із синами та з командою — за підтримки волонтерів та природоохоронних організацій. Загалом було проведено 24 екопікніки, під час яких зібрали понад 130 тонн сміття та понад 70 тонн відправлено на переробку.

У грудні 2022 року силами команди за підтримки природоохоронців створили ландшафтний заказник "Берег Закарпатського моря". Також за підтримки ГО "CHYSTO.DE?!" у громадах краю з'явився вивіз побутових відходів. Наразі активно впроваджують роздільний збір та сортування.

Що відомо про засновника ініціативи Романа Жука

Роман Жук народився 13 серпня 1987 року в місті Мукачево. До повномасштабної війни чоловік працював фотографом, відеографом та організовував волонтерські екологічні акції.

У жовтні 2020 року Роман привіз дружину Олену до Закарпатського Моря. З того часу розпочалось переродження величезного сміттєсховища на природоохоронну територію — ландшафтний заказник "Берег Закарпатського Моря". Роман вірив у потужний позитивний приклад змін у Тереблянській долині для усієї України й мріяв зробити цю місцину серед гір центром екологічної просвіти.

В перші дні повномасштабного вторгнення Росії, Роман став на захист України. Він служив у розвідці артилерійського взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. 26 травня 2022 року, потрапивши під російський обстріл, Роман загинув під містом Оріхів Запорізької області.

Читати ще

Читати ще У Мукачеві попрощалися із полеглим воїном Романом Жуком

Читати ще 13 тисяч цибулин тюльпанів висадили в Мукачеві на честь загиблого військового Романа Жука

Читати ще У документальному фільмі Алана Бадоєва “Довга Доба” покажуть історію сім’ї полеглого на війні закарпатця Романа Жука

Новини України