За інформацією: Суспільне Вінниця.
Сергій Кривий – боєць Стрілецького батальйону на псевдо “Скіф”. Нацполіція
Найбільше під час перебування на позиціях у Торецьку хотілося та не вистачало води. Про це розповів захисник Сергій Кривий – боєць Стрілецького батальйону на псевдо "Скіф", який у цивільному житті був офіцером громади на Вінниччині.
Його історію опублікували на Facebook-сторінці Поліції Вінницької області.
"Дуже хотілося води. Ми зв'язувалися зі штабом, він організовував передачу. За допомогою дронів здійснювалися скиди на позиції. Під час удару об землю пластик лопає, залишки того, що ще не встигло замерзнути, поки воду доставляли, просто витікає. І нам все, що залишалося, це згребти лід. Коли дозволяли обставини — його розтоплювали. Так втамовувати спрагу", — розповів "Скіф".
За його словами, з моменту заходу в Торецьк, військові РФ почали здійснювати обстріли з дронів.
"Нас підбили. Снаряд зрикошетив від землі й пробив машину знизу. Вибух пішов всередину автомобіля, він загорівся. Перша думка, яка виникає, що, напевно, ми тут згоримо всі живцем. Але, дякувати Богу, погасили й автомобіль не підвів. Що ще, можливо, нас врятувало? Акумулятори автомобіля, які взяли на себе удар. І звичайні баклашки з водою, які під час вибуху взяли на себе частину осколків і почали тушити вогонь".
Шеврон. Нацполіція
Тоді ж, як розповів захисник, він отримав перше поранення.
"Тоді я отримав осколкове поранення в ліву ногу. Інше поранення було під час перебування на позиціях. Як би ми не намагалися зігрітися, кожен з нас отримав певною мірою, хто більше, хто менше, ступінь обмороження. Приходить команда білим днем збиратися, бо за нами виїхав автомобіль: "У вас є 5 хвилин на збори й до того, щоб дійти до місця евакуації". Запам'ятав момент, коли водій сказав: "Так, хлопці, можете розслабитись і закурити". Це відчуття радості і легкості якоїсь, знаєте".
За словами Сергія Кривого, протягом двох тижнів військові РФ намагалися відрізати українських захисників від лінії доріг.
"Ми ще змогли просуватися під обстрілами, вони наступають, а ми намагаємося відкинути їх назад. Основне завдання – знищити ворога. 24 на 7 відбувалися обстріли безперервно. Дякувати нашим хлопцям, відповідали вони їм також гарно. І в певний момент навіть вогневими методами продавлювали. Найскладнішим було вижити. Цілих будинків там немає. Зовсім практично все розвалене, розбомблене. Місцеві жителі там були, і наші хлопці разом на позиції жили з місцевими, яких потім намагалися евакуювати".
Сергій Кривий – боєць Стрілецького батальйону на псевдо “Скіф”. Нацполіція
Після евакуації, як сказав "Скіф", він намагався повідомити свою родину, що вийшов та живий.
"Є в мене вдома козак. Коли ти сидиш на позиції, ти думаєш постійно, що він чекає і він знає, що я повернуся. Мій син допомагав мені там не зневіритись, бути впевненим, що все буде добре і, що я до нього повернуся".
Після війни він планує повернутися на службу поліцейського офіцера громади.
"Я обслуговував територію Літина, Літинської громади, в мене було в обслуговуванні 18 населених пунктів. Не хотілося, щоб війна прийшла на територію моєї громади. Настав певний момент, коли ти усвідомлюєш, що потрібно щось робити. Я почув, що створюється батальйон, вирішив туди перевестися, щоб в майбутньому моя дитина, наші діти не бачили того жахіття, яке зараз відбувається. Щоб вони жили в вільній країні, висловлювали свою думку, вони жили так, як вони хочуть, будували своє життя так, як вони хочуть", — сказав Сергій Кривий.
За його словами, людина, яка пережила певні бойові дії, вже не буде такою, як раніше.
"Ти просто будеш розуміти, ти будеш знаходитися на одному рівні з тією людиною і тобі набагато буде простіше з нею спілкуватися і пояснити, залагодити певний конфлікт, ситуацію. Коли буде можливість, настане перемога, я повернуся обов'язково на свою стару територію — служити поліцейським офіцером громади".
