За інформацією: Суспільне.
У кількох сотнях метрів від Пагорба Слави у Черкасах в історичній частині міста — на черкаському Подолі 1671 року стояла дерев'яна козацька церква Святої Трійці. Її історія сягає понад трьох століть.
А які її віхи є найважливішими та як в історії церкви відображена історія міста Черкаси? Про це Суспільному розповів історик та археолог Дмитро Куштан.
Пане Дмитре, насамперед, скажіть, як на на сучасних теренах України і, зокрема, в місті Черкаси, зʼявилися козацькі храми?
Цей процес пов'язаний з тим, що наприкінці 16—на початку 17 століття відбувається процес покозачення українських міст, що були розташовані неподалік кордону з Диким полем, таких, наприклад, як Черкаси. Тобто, козаки уже фактично постійно жили в місті. З 1625 року в Черкасах вже був Черкаський полк. Черкаський полк разом з іншими полками входив до складу реєстрового війська Запорізького, тобто бойової одиниці Речі Посполитої. Потім, після національно-визвольної війни Богдана Хмельницького козацтво починає вирішальну роль відігравати в цих містах. Цей процес тривав на Правобережжі до десь 80-х років 17 століття, і був припинений в зв'язку із розпалом Руїни, війн із Московським царством, із Османською імперією, що призвели практично до запустіння цієї території.
Як відбувалося будівництво козацьких храмів?
Скоріш за все, храми будували з ініціативи козацької старшини, за рахунок її коштів. Для них була характерна барокова дерев'яна архітектура, яку ми зараз називаємо козацьким бароко, або козацьким архітектурним стилем. Із таких церков на території Черкас була лише одна церква, яку можна назвати по праву козацькою — парафіяльний храм Пресвятої Трійці, розташований на території черкаського Подолу. Але цей храм був не перший в місті, він був другий по хронології. Найперший храм — це Миколаївська церква, її згадано в описі Черкаського замку 1552 року. Втім, ця церква не була козацькою, вона була замковою, тобто, перебувала у віданні замкової адміністрації.
Історія церкви Святої Трійці у Черкасах. Суспільне Черкаси
А яку роль відігравали козацькі храми, зокрема, Свято-Троїцький храм в суспільно-політичному житті тамтешнього люду ?
Звісно, за відсутністю засобів масової інформації на той час храми відігравали значну роль в пропаганді тих чи інших ідей, були таким рупором народним, можна сказати.
Ви вже зазначили, що перший козацький храм Святої Трійці був дерев'яним. Це специфічна архітектура і типова саме для козацьких храмів?
Для нашої території для того часу так, тому що в районі Черкас відсутні природні поклади каменю. До початку 19 століття на території Черкас цегляних будівель теж не було.
Дмитре, розкажіть, як зміна епохи позначалася на житті Свято-Троїцького храму? Ми також можемо говорити про добу 19-го століття, коли храм було перенесено на теперішній Пагорб Слави і згодом побудовано на місці теперішнього його розташування?
Почнемо з ранньої історії храму, з його виникнення. Він був закладений у 1671 році, за гетьманування Петра Дорошенка. Благословення на будівництво цього храму дав його сподвижник, київський митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський. Храм був невеличкий, з дерева. Скоріш за все, він з самого початку був козацький. Але потім, в 70-х роках 17 століття, настає розпал Руїни, великий згін, коли населення з Правобережжя насильно переселяли на лівий берег. Ця територія запустіла, але після того, як на початку 18 століття територія правобережної Черкащини знову відходить до Речі Посполитої, храм відроджується. І нам достеменно відомо, наприклад, що в 1740-х роках він на деякий час підпав під Унію, тобто, був уніатським храмом. Потім його повернули знову в лоно православної церкви, і ось таким дерев'яним православним храмом він дійшов до кінця 18 століття, коли цю територію поглинула Російська імперія. Зрозуміло, що його кожні 50-40 років перебудовували, відновлювали, але все це відбувалося на одному місці, на одному фундаменті, можна сказати. Ця територія поруч із сучасним Пагорбом Слави, метрах у трьохста.
На превеликий жаль, не збереглося креслень цього храму. Ні 17, ні 18, ні навіть 19 століть. Можливо, дещо колись в архівах це віднайдуть.
Єдине доступне нам джерело, яке дає уяву, який вигляд мав храм — це гравюра Казиміра Пржишиховського, польського художника, яка датується 1861 року. І буквально через два роки після цього церкву цю розбирають, як написано, "за вєтхостью" і переносять на нове місце, на нинішній Пагорб Слави. А до цього тут був Черкаський замок 17—18 століття. І відбудовують уже не з дерева, а з цегли. Відбудовують в такому, вже зовсім не козацькому стилі, а в стилі, притаманному російським церквам 19 століття. Ця церква проіснувала на місці теперішнього Пагорба Слави, до 50-х років уже минулого століття. Пережила Другу світову війну. Уже наприкінці свого існування вона стояла без куполів. В ній був клуб. І оцей провулок, що проходить попід пагорбом Слави, називали Клубним. І нарешті, коли виникла ідея спорудження меморіального комплексу, залишки Троїцької церкви були остаточно знесені. А в 1975 році Пагорб Слави постав у такому вигляді, як ми бачимо зараз.
Чому було змінено функціональне призначення цього храму в добу радянської влади? Чи можливо було побудувати храм на тому місці, на якому він був раніше? Чому саме сюди його перенесли?
Чому перенесли його з Подолу сюди? Я думаю, це було пов'язано з політикою російської імперської колонізації. Вони намагалися навіть в церковній сфері викорінити все, що стосувалося попередньої литовсько-польської доби історії міста Черкаси. І не тільки міста Черкаси. Тим більше, вони вважали, що цей храм "заплямував" так би мовити, себе уніатством. Тому вони вирішили це кардинально — замість того, щоб збудувати новий храм на старому місці, вони його перенесли на зовсім нове місце.
Два роки тому ви були керівником археологічної експедиції, яка проводилася в історичній частині Черкас. Ви розповідали, що вдалося натрапити на значне людське поховання, характерне для доби ранньої історії міста Черкаси. І воно поряд із тим місцем, де раніше була Свято-Троїцька церква. Розкажіть, чи взаємопов'язані ці факти — церква і поруч поховання?
Це не просто поховання, це великий міський цвинтар. Коли ми розпочинали розкопки на цій ділянці, то, загалом, знали, що десь в цьому місті стояла Свято-Троїцька церква. Справа в тому що до нашого часу дійшли плани міста Черкаси кінця 18 — початку 19 століття, де ця церква позначена якраз під мисом, де зараз розташований сквер Богдана Хмельницького. Ми сподівалися натрапити на рештки цієї церкви, але сталося, що ми натрапили на цвинтар, який був прилеглий, розташований навколо храму. Було досліджено 186 поховань, вони всі здійснені за християнським звичаєм. Датуються ці поховання якраз часом функціонування Троїцького храму. Основна частина — це остання третина 17 століття, все 18 століття.
Чи вдалося вам натрапити на будь-які артефакти, які вказують на розташування поруч козацької церкви?
Прямих немає, але є побіжні фактори. Наприклад, той, що концентрація поховань чим ближче в ту сторону, де, за нашою думкою, був храм, тим більша. Це зрозуміло — кожен хотів поховати свого родича ближче до святині, ближче до храму. Інший фактор — це те, що під час дослідження периферії цього цвинтаря ми виявили об'єкти, які ми ідентифікували, як залишки будинку настоятеля храму. Це були споруди другої половини 18 століття, з пічними кахлями, керамічним посудом. Але, крім того, ми знайшли чимало фрагментів церковного начиння, фрагменти окладів ікон, кілька кришок від кадильниць, фрагмент наперсного хреста. Тобто, очевидно, що мешканець цієї будівлі був напряму пов'язаний із храмом. Ці матеріали зберігаються в Черкаському міському археологічному музеї середньої Наддніпрянщини.
Чи містить територія старого черкаського Подолу потенціал для майбутніх археологічних і не тільки досліджень, які б дозволили нам пізнати історію козацького храму?
Звичайно, містить. Оскільки виявили цвинтар Троїцького собору — ми тепер приблизно знаємо, де стояла Троїцька церква. На перспективу при наявності бажання у наших можновладців можна цю ділянку дослідити. Зрозуміло, що на це потрібні кошти і час. Наші можновладці люблять на публіку пишатися козацькою історією Черкас. Але, коли доходить до справ, то не прагнуть сприяти цьому. А, наприклад, якби ми дослідили фундаменти цієї церкви, можна було б цей об'єкт перетворити в музей. І це була б, я думаю, родзинка туристичних історичних Черкас.
Ділянка, на якій було збудовано козацький храм Святої Трійці, поросла бур’яном. Як ви до цього ставитеся, як археолог?
Раніше на цій ділянці був приватний сектор. Зараз ми тут бачимо пустир, чагарники.
Взагалі нічого не нагадує, що це місце має бути святим для кожного черкащанина. Зрозуміло, що з цим треба щось робити. В усякому разі, хоча б табличку поставте, що тут колись був православний храм.
Історія церкви Святої Трійці у Черкасах. Суспільне Черкаси
Вже 20 років у храмі служить отець Андрій Шпунт, а заразом досліджує його історію.
Отче, наразі Свято-Троїцький кафедральний собор є головним храмом Черкаської єпархії. Чому саме такий статус? Що він означає з урахуванням, що в місті Черкаси є інші храми православної церкви України?
Це головний храм Православної Церкви України на сьогодні, тому що він є кафедральним собором. Це є кафедра архієрея, тобто керуючого єпископа, зараз це митрополит Черкаський і Чигиринський Іоанн, він вже друге десятиліття очолює Черкаську єпархію. Тому це кафедральний собор Православної Церкви України. До об'єднання православних церков в Україні це був головний кафедральний собор православної церкви Київського патріархату. Окрім того, при Свято-Троїцькому соборі до останнього часу діяло єпархіальне управління, тобто керівний орган нашої церкви на Черкащині.
Ви, окрім того, що служите тут, ще й досліджуєте історію храму. Тож, які найважливіші віхи ви б виділили?
Його історія розпочинається ще з 17 століття. В той час на Черкаському Подолі, це зараз Митниця, точніш, навіть де затоплені території, був збудований дерев'яний храм. І в 1671 році цей храм освятив знаний митрополит Української Православної Церкви Йосип Нелюбович-Тукальський. Він же благословляв започаткування будівництва храму, а потім сам його і освятив. Той храм був дерев'яним, тож не пройшло і 100 років, як він почав руйнуватися. Містяни збудували новий, теж дерев'яний. Відбулося це десь в 1740-х роках. Але і цей храм був зруйнований. Наступний, спадкоємець, постав на сучасному Пагорбі Слави 1861 року, а 1864 року його освятив київський митрополит Арсеній. Це була одна з найголовніших парафій міста Черкаси. Тут завжди було велелюдно, церква мала земельні наділи, і прихожани робили багато добрих справ. Цей храм проіснував аж до другої половини 20 століття. На жаль, як по всій України, так і в Черкасах, безбожна комуністична влада зруйнувала цей храм. Це відбулося в 60-х роках 20 століття. При тому, що навіть за часів німецької окупації німці дали дозвіл на богослужіння. Але Господь відновив цю святиню і зовсім неподалік, за декілька десятків метрів від того місця, ми маємо вже четвертий спадкоємець Свято-Троїцький храм в його теперішньому вигляді.
Історія церкви Святої Трійці у Черкасах. Суспільне Черкаси
Оскільки ми говоримо, що Свято-Троїцький храм був задуманий, як козацький храм, то чи можемо ми спостерігати в теперішній будівлі храму елементи козацької архітектури, чи збережені вони?
Козацькі елементи не можна говорити, що збереглися, тому що тут храм будували, виходячи з тих можливостей, які були. Але ідеологічно, знаєте, цей храм настільки наповнений козацьким духом! Він відіграв дуже важливу роль в сучасній війні України проти російського загарбника, і починаючи з 2014 року, сюди завжди приходили воїни по благословення. А оскільки це був храм Київського патріархату, проукраїнський, то тут завжди відбувалися патріотичні заходи козацького змісту, які надихали українців на боротьбу за незалежність, за суверенітет України. Починаючи з 2014 року, воїни, які йшли захищати Україну, завжди приходили до храм. Тобто сучасне українське козацтво — це наше воїнство, наші збройні сили завжди тут отримували благословення на добру справу — захист своєї батьківщини.
До речі, за часів радянської влади храм було знищено і наразі там побудовано меморіальний комплекс «Пагорб Слави». Як Ви гадаєте, чи можна було б вберегти храм і водночас збудувати меморіальний комплекс?
Я думаю, що це робилося навмисне, тому що Черкаси – це не виняток, але Черкаси виняток у тому, що з усіх великих міст, особливо обласних центрів України, це єдине місто, де зруйновані всі старі історичні храми. Це і Миколаївський храм, що був на Соборній площі Черкас, Свято-Троїцький храм — теж зруйнований. Зверніть увагу, як діяла тодішня влада. На тому місці обов'язково зводили якісь великі споруди, щоб не можна було відродити храм. Це так, як, наприклад, на Соборній площі зараз обласна адміністрація. Якщо ми візьмемо бібліотеку імені Тараса Шевченка — там також була гімназійна церква, в якій, до речі, свій шлях починав митрополит Василь Липківський.
І так по всій Україні діяла радянська влада. Зробили Пагорб Слави, але ж, бачите, храм виріс зовсім поруч, і не менш величний. Хоч він, можливо, менший за розмірами, але по духу він величний , тому що тут велика благодать і люди люблять приходити сюди.
Історія церкви Святої Трійці у Черкасах. Суспільне Черкаси
Розкажіть про внутрішнє оздоблення храму, зокрема, ікони. Чи є ті з них, які, можливо, збереглися ще із козацьких часів?
Свято-Троїцький храм повністю оздоблений. Це оздоблення тривало впродовж десятиліть, оскільки не було одного мецената, який би допоміг все зробити. Тому це таки народний храм.
В нас є різні ікони, але особливо ми радіємо, що в нас є ікони із часточками мощей. Ще до окупації Криму нас відвідував владика Климент, єпископ Української православної церкви Київського патріархату з Криму, і він привіз нам ікону із часткою мощей святителя Луки. Зараз це було б неможливо. Також в нашому храмі є ікона великомученика і цілителя Пантелеймона із часткою його мощей.
Ви можете побачити, що вікна нашого храму прикрашені вітражами, на яких зображені хрести. Такі хрести зустрічалися в християнській церкві, особливо, в козацьку добу. Тому цей елемент є якраз про козацтво.
Яке значення має статус козацького храму в теперішній час, зокрема, в добу російсько-української війни?
Сьогодення наше сучасне козацтво, українське військо, також потребує і духовної підтримки. І тут вони її завжди отримують. Тут також щодня лунає молитва за наші збройні сили і за перемогу над ворогом.
Ми молимося і за полонених, за безвісти зниклих. Також тут лунає молитва за упокій наших героїв, які полягли в бою за Україну. І коли воїни повертаються додому, вони обов'язково приходять до храму, моляться. Тому це є така духовна фортеця нашого сучасного козацтва, наших Збройних сил — наш Свято-Троїцький кафедральний храм Православної Церкви України.
Історія церкви Святої Трійці у Черкасах. Суспільне Черкаси
