За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Олександр Волосянський
Питання купівлі дронів для військових під час повномасштабної війни чи не найнагальніше у суспільстві. Журналісти Суспільного спробували розібратися, чи може місцева влада направити частину коштів свого бюджету на закупівлю дронів для ЗСУ.
Військовослужбовець 68-го окремого батальйону Територіальної оборони ужгородець Олександр Волосянський розповідає, що наразі йому з побратимами потрібні дрони. Тому звернувся до міськради з проханням придбати безпілотники для їхнього батальйону.
"Я ознайомився зі статистичними даними і з'ясував, що близько 250 млн гривень податків сплатили військові до бюджету Ужгорода за рік. А Ужгород не купив жодного дрона. У публічному доступі є інформація, скільки і яка область закупила дронів за 2023 рік. Наприклад, Закарпаття купило 39 дронів на 10 мільйонів гривень. Дніпропетровщина придбала 3400 дронів на 660 млн гривень, Львівщина — 3390 дронів на 250 млн гривень. Міста окремо також закупляло дрони. Житомир, до прикладу, місто майже вдвічі більше, ніж Ужгород, придбало 797 дронів на 160 млн гривень. На Закарпатті навіть селищні громади минулого року закупляло дрони. Перечин для нашого батальйону (68-й окремий батальйон територіальної оборони — ред.) купили дрон Matrice за близько 600 тисяч гривень. Вивчивши цю всю ситуацію, я звернувся до Ужгородської міськради з пропозицією закупити для закарпатських військових, які служать у різних підрозділах, 130 дронів на 24 млн гривень", — каже Олександр.
Фото: Олександр Волосянський
Суспільне звернулося за коментарем до Ужгородської міськради. На питання, чи купували дрони для військових міський голова Богдан Андріїв відповів: "У минулому році ми виділили понад 100 млн гривень для різних військових формувань. Ми дрони не купляли, ми давали кошти. У нас є листи з Міністерства фінансів, у яких вказано, що ми не уповноважені такі речі робити. Ми дали кошти, а військові на свій розсуд витрачали їх, на що вважали необхідним. Військові краще знають, де краще купити, де вигідніші ціни на ринку".
Проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine дослідив, хто, за скільки і які дрони торік купував на Prozorro. На сайті зазначено, що у 2023 році на Prozorro завершили закупівлі щонайменше 27 тисяч безпілотників на 2,6 млрд грн. Ще на 119 млн грн закупівлі тривали. У 2023 році на Prozorro дрони купували 658 замовників. Три міські ради замовили їх на понад 100 млн грн: Дніпровська, Криворізька, Житомирська. Також у топ-10 замовників ввійшли міськради Львова, Хмельницького, Луцька, Черкас, Полтави, Івано-Франківська та Тернополя. Якщо ж дивитися загалом по регіонах, за сумами закупівель першість тримають Дніпропетровська область — 669 млн грн, Київська — 270 млн грн та Львівська — 250 млн грн. Юрист Василь Попович каже, що придбання дронів стало можливим, оскільки депутати в територіальних громадах ухвалили спеціальні програми.
"Органи місцевого самоврядування повинні діяти в межах чинного законодавства, в якому зазначено, що Збройні сили України повинні фінансуватися з держбюджету. Вихід із ситуації, коли наші захисники щодня потребують військове спорядження, дрони та техніку, є. Потрібно створювати спеціальну програму про фінансування та закупівлю певного виду військового спорядження, отримавши офіційне звернення від військового підрозділу, чи частини, військовослужбовці, яких є мешканцями територіальної громади, до якої вони звертаються. Купляти для окремих військовослужбовців місцева влада за кошти з бюджету нічого не може. Та щоб не виникало суперечок і постійних дискусій, то депутатам потрібно внести зміни до закон України "Про Збройні Сили України" та створити єдиний механізм для всіх громад України", — додає Василь Попович.
У свою чергу, керівник напряму регіональної аналітики Центру спільних дій Костянтин Шокало виділяє 2 основних способи, як громади можуть допомагати військовослужбовцям, котрі захищають суверенітет України.
"Перший спосіб — це субвенція з місцевого бюджету в державний бюджет. Тобто, громада не може самостійно переправити кошти на окрему військову частину. Оскільки ЗСУ фінансуються з коштів держбюджету, то громада має перерахувати кошти в державний бюджет, а вже звідти їх перерахують на певний підрозділ чи бригаду. Другий спосіб ефективніший і його використовують більшість громад України — це створення місцевих цільових програм. Військові підрозділи чи бригади надсилають офіційні запити із усіма потребами до громади, а на їхній основі вже створюють програму. І далі кошти виділяють на цю програму. Це простіше робити для підрозділів ТРО, адже, відповідно до законодавства, громади можуть виділяти кошти напряму на територіальну оборону. Це саме стосується добровольчих формувань територіальної громади", — розповів Костянтин Шокало.
