За інформацією: Суспільне Рівне.
Житель міста Вараш, що на Рівненщині, 23-річний Олег Горяінов став наймолодшим учасником 31 Української антарктичної експедиції. Він подав заявку на участь одразу після закінчення навчання в університеті, однак мріяв про цю поїздку з першого курсу. Біолог разом з іншими тринадцятьма полярниками та полярницями працюватиме на станції "Академік Вернадський" упродовж року.
Більше про поїздку до Антарктики у складі 31 експедиції Олег Горяінов розповів Суспільному.
Про захоплення біологією та мрію про Антарктику
"Говорячи про Антарктику, то ця мрія в мене була вже досить давно. Я вчився у Вараші в звичайній школі, ліцеї №3. Мені подобалась біологія, хімія. Через захоплення природничими науками я вирішив вступити на біологічний факультет в Києві і вже на першому курсі побачив, що є такий відбір, як можна туди потрапити через Telegram. Я побачив оголошення і одразу загорівся бажанням туди поїхати, спробувати свої сили", — розповів Олег Горяінов.
Олег Горяінов. Фото надав Олег Горяінов
Він зазначив, що для того, аби взяти участь у відборі, слід було мати ступінь магістра:
"Я зрозумів, що моя мрія відкладається, поки я довчуся в Києві до кінця. З того часу, так років чотири-п'ять, з першого курсу я думав, вагався".
Олег Горяінов пояснив, що для нього біологія умовно ділиться на дві частини: лабораторну та польову роботу.
"Лабораторна робота — це робота в приміщенні, з біоматеріалом, часто вже підготовленим. Ти аналізуєш зразки, працюєш з ними на молекулярному чи клітинному рівні, але інколи не маєш повної картини, де саме і в яких умовах був зібраний об’єкт. А польова робота — це зовсім інша ситуація. Ти сам збираєш матеріал, бачиш середовище, розумієш контекст. Можеш простежити весь шлях — від природи до лабораторного аналізу. Мені хотілося отримати саме такий досвід, тому це й було для мене важливо. Це була мрія — спробувати свої сили", — пояснив біолог.
Учасник експедиції зазначив, що після закінчення навчання на магістратурі розглядав для себе різні варіанти:
"Думав, може в аспірантуру піти далі навчатися якось більш поглиблено або піти в лабораторію працювати. Але згадав, що там конкурс є, думаю — треба спробувати зараз, до того як подаватись в аспірантуру. Я спробував, і як виявилося, вони шукали саме мене".
Пінгвіни поблизу станції “Академік Вернадський”. Facebook Національний антарктичний науковий центр
Про підготовку до конкурсу
Олег Горяінов розповів, що готувався до конкурсу, аби потрапити у склад експедиції.
"Я готувався, тому що біологів туди треба широкого спектра. Взагалі я навчався на кафедрі загальної та медичної генетики. Я — більше по молекулярній біології, а це більш польові дослідження. Як мінімум, я ознайомлювався з флорою та фауною регіону: які там рослини ростуть (а вони там ростуть), які тварини є, їхні види, переглядав матеріали з зоології антарктичних видів, їхньої анатомії та будови", — пояснив біолог.
Він зауважив, що відбір учасників експедиції відбувався у декілька етапів.
"Перший етап — це були подачі документів. Коли я отримав повідомлення, що «Ми чекаємо на вас для співбесіди вже в Києві», то почав активно досліджувати всі моменти щодо зоології тварин, які там живуть, і по рослинах також. Тому я готувався дійсно, хотів вивчити щось цікаве, якось пов'язати його до генетики, бо я такий більш "молекулярщик". Витратив багато часу. В мене був свій блокнот. Я туди виписував, читав різні наукові статті в інтернеті, аби краще ознайомитися, з чим я можу працювати в майбутньому", — розповів Олег Горяінов.
Олег Горяінов. Фото надав Олег Горяінов
Процес відбору учасників експедиції
З його слів, відбір учасників експедиції був складним. Загалом Національний антарктичний науковий центр у 2025 році отримав 130 заявок на участь в конкрсі. Серед них — 33 заявки від біологів. До складу експедиції відібрали трьох таких науковців.
"Розуміючи свій досвід роботи… В мене його просто не дуже багато, тому що тільки закінчив навчання в університеті. В мене був досвід лабораторної практики, польових досліджень. Але були й інші кандидати, в яких досвід був досить великий, які закінчили аспірантуру. То мені було навіть лячно моментами, тому що я прийшов такий "зелений" до них. Конкуренція була досить велика", — пояснив Олег Горяінов.
Краєвиди Антарктики. Facebook Національний антарктичний науковий центр/Зоя Швидка
Він зауважив, що кожному учаснику експедиції нададуть "технічне завдання", в якому буде чітко розписані завдання та обов'язки.
"Говорячи про моє технічне завдання, я його ще не бачив, мені скоро його нададуть, я з ним ознайомлюсь, підпишу. Загалом там беруть трьох біологів за різними напрямками біології, бо це — комплексна наука", — зазначив учасник експедиції.
Він пояснив, що є біологи, які працюють з пінгвінами, китами, морськими котиками, іншими ссавцями. Є науковці, які вивчають мікробіологію, хтось — більше рослини, мохи, інші — бактеріопланктон Бактеріальний компонент планктону, що населяє товщу морських та прісних вод, відіграючи ключову роль у кругообігу речовинз товщі води.
Учасниця 30 антарктичної експедиції Зоя Швидка. Facebook Національний антарктичний науковий центр
Чи готовий морально до поїздки та як цю ідею сприйняли рідні
Олег Горяінов зазначив, що перед поїздкою хвилюється:
"Як на мене, не хвилюватися не можна. Це не просто поїхати кудись з Рівного: в Київ чи в сусідню область. Ти їдеш на край світу на цілий рік, де ти будеш жити в умовах депривації. Це як ізоляція та ще й суворий клімат. Тому, чи переживаю — так, чи готовий — думаю, готовий. Я не був, не пробував, тому треба спробувати і тільки тоді я можу вже сказати конкретно", — зазначив біолог.
Тюлені поблизу станції “Академік Вернадський”. Facebook Національний антарктичний науковий центр
Він розповів, що про рішення стати учасником експедиції знали його рідні.
"Мама підтримувала мене дуже сильно, а тато — трохи стриманіше, бо до останнього не вірив, що все вдасться. Але я вдячний їм обом. Чому ні? Я не одружений, в мене немає дітей. Тобто мене нічого зараз тут не стримує. Поки є така можливість, то чому би не спробувати? Це такий безцінний досвід. Я не можу ні з чим його порівняти. Тому рідні тільки "за" і вони мене зараз готують, надихають. Всі підтримували з самого початку", — поділився науковець.
З його слів, учасники експедиції вирушать на станцію наприкінці лютого.
Явище “сніговий карниз”, яке спостерігали науковці в Антарктиці. Facebook Національний антарктичний науковий центр/Зоя Швидка
Що відомо про 31 Українську антарктичну експедицію
Як поінформували у Facebook Національного антарктичного науковго центру, участь в експедиції візьмуть три жінки та 11 чоловіків. Вперше експедицією керуватиме науковиця Анжеліка Ганчук. Серед учасників — чотири досвідчених полярників та 10 новачків.
Метеорологиня Анжеліка Ганчук стане керівницею 31 УАЕ на 2026-2027 роки. Facebook Національний антарктичний науковий центр
Наймолодшому полярнику — 23 роки, найстаршому — 56 років. Завданням вчених є проведення досліджень за напрямками геофізики, метеорології та біології. Робота на станції Академіка Вернадського триватиме до квітня 2027 року.
Учасник 30 антарктичної експедиції, геофізик Альберт Грабовецький. Facebook Національний антарктичний науковий центр
