За інформацією: Суспільне Чернігів.
Адвокат Олексій Кінебас. Суспільне Чернігів
85-річна жителька прикордонної Ларинівки на Чернігівщині Ніна Шик, документів на дрова, які зберігає, не має.
"Хлопці привезли, десь вони заготовили, по кущах полазили, я їм гроші віддала і поїхали. А якщо хочуть з документами, то хай держава возить нам дрова, я й документи буду зберігати".
85-річна жителька прикордонної Ларинівки Ніна Шик. Суспільне Чернігів
Вулиця, на якій живе жінка, заросла кленовими хащами.
"Було б у мене здоров’я — та кого б я просила. У мене онде повно дров: наваляла, наобтесувала — і пались баба скільки хочеш", — каже Ніна Шик.
Будинок Ніни Шик. Суспільне Чернігів"На сьогоднішній день існує кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісів, законом змінено цю норму — стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев, або чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс", — розповів адвокат.
"Вулиці та занедбані двори поросли чагарниками"
Типовий ландшафт сіл півночі Чернігівської області: вулиці та занедбані двори поросли чагарниками. В основному клен американський — потенційні дрова для місцевих жителів.
Вулиця у прикордонній Ларинівці. Суспільне Чернігів
Узбіччя вулиць в Ларинівці та Бугринівці завалені спиляними кленами, які прибирали під час розчищення лінії електропередач чи проїзної частини. Якщо без дозволів забрати цю деревину на дрова, буде відповідальність, пояснює адвокат.
"Навіть якщо цих дров менше ніж на 30 000 гривень — це адміністративна відповідальність, там теж передбачені штрафи, якщо, наприклад, ви зберігаєте один стовбур, одне дерево, один якийсь пеньок — ця деревина має мати документи, де ви її взяли. До 100% жителів, які проживають в сільській місцевості, вони будуть особами, яких слід би було притягти", — каже адвокат.
Якщо шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників буде кваліфікована як істотна, пояснює адвокат, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п'яти років позбавлення волі. Все залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописане суворіше, каже Олексій Кінебас.
"Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п'яти до восьми років максимум".
Дрова. Суспільне Чернігів
Більшість жителів сіл на Чернігівщині — потенційні порушники за новими нормами, каже юрист.
"Цей закон не має жодних перехідних положень, це означає, що цей закон підписує президент, він вступає в силу, потім до людини, яка зберігає дрова на 30 000 гривень приходять працівники поліції і є кримінальне провадження. Особа каже, я там прибав ці дрова влітку чи восени, чи взагалі минулого року, — це жодним чином його не звільняє від відповідальності, бо він зберігає дрова зараз. Це може призвести до адміністративної відповідальності або ж в залежності від обсягу, до кримінальної відповідальності".
Що кажуть депутати, які ініціювали закон
Ухвалений закон №9665 на сайті Верховної Ради має 26 ініціаторів. Телефонуємо одному із них – нардепу від "Слуги народу" Данилу Гетьманцеву.
"Напевно з кимось підписав…. це ж навіть не мій закон, де я був співавтором, можливо, так воно і було, але ж воно змінюється між першим та другим читанням. Тобто там можливі були зміни, не готовий вам коментувати його".
Ми намагались зв’язатись з іншими ініціаторами закону. З шести, яким набирали, троє не відповідають на дзвінки, нардепка від "Слуги народу" Марина Мезенцева-Федоренко пообіцяла прокоментувати пізніше, пославшись на зайнятість. Нардеп від "слуг" Юрій Камельчук відповів наступне:
"Моя мотивація стосується покарання за незаконну вирубку. Вона стосується усіх".
Депутат від “Слуги народу” Юрій Камельчук. Facebook_yuriy.kamelchuk
Також ми намагались отримати роз’яснення від голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса. На дзвінки та повідомлення він не відповідає. 15 жовтня закон направлений на підпис президенту України.
"Він прийнятий, проголосований Верховною Радою у всіх трьох читаннях, підписаний головою Верховної Ради, залишився по суті єдиний підпис — підпис президента. Сподіваємось, вето буде накладено", — розповів Олексій Кінебас.
