За інформацією: Суспільне.
Собаки у вольєрах у притулку “Барбос”. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Волонтерка Ольга біля вольєра. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Понад 10 років у притулку працює волонтерка Ольга. Займається тяжкохворими тваринами: їхньою соціальною адаптацією, реабілітацією, доглядом:
"Сантехніка, будівництво вольєрів, поломки, так далі й тому подібне — це все роблю я. Ці вольєри теж будувала я завдяки допомозі наших людей, тому що на ній тримається, в принципі, наш притулок у цілому. Ми намагаємося забезпечити обробки, лікування, вакцинацію, реабілітацію психологічну. Шукаємо, звичайно, хороших хазяїв — відбір хазяїв у нас теж серйозний. У нас не стоїть питання аби прилаштувати — ми хочемо, щоб тварина потрапила в нормальні умови, до хороших господарів".
Волонтери із щенятами з притулку “Барбос”. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Засновниця притулку "Барбос" Ірина Азізян розповідає: волонтерську організацію із захисту безпритульних тварин заснували у 2012 році. З 2015 року почав працювати притулок. Тоді, каже Ірина, було 14 вольєрів, у яких утримували від 20 до 30 собак:
"Наразі в нас 205 собак, 34 котики, коник, козлик і кабанчик. Кількість тварин змінюється незалежно від погодних умов. Кількість тварин у притулку збільшується тільки через безвідповідальність людей".
Засновниця притулку “Барбос” Ірина Азізян. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Про те, чого найбільше потребують у притулку, Ірина розповідає:
"Корм — це те, що тут потрібно завжди. Для розуміння, добова норма корму в цьому притулку — це 100-130 кілограмів. Це на день у нас йде. Тому сухий корм — це те, що потрібно завжди, вологий корм потрібен завжди. Речі потрібні завжди, ковдри, підковдри, постільна білизна вживана, рушники, будь-що інше — це все те, що завжди потрібно".
Собака у вольєрах у притулку “Барбос”. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
