Безкарність чи правосуддя? Чому затягування справ посадовців шкодить Україні
ДБР розслідує справу щодо можливих зловживань директора юрдепартаменту НБУ Олександра Зими. Посадовця підозрюють у неправомірному втручанні у справи Фонду гарантування вкладів щодо банку “Конкорд”.
Кримінальні провадження щодо зловживання владою та службовим становищем в Україні викликають чималий суспільний резонанс, особливо коли йдеться про посадовців, які, попри звинувачення, продовжують виконувати свої обов’язки. Такі справи потребують швидкого й ефективного розслідування, адже затягування не тільки шкодять іміджу державних інституцій, але й негативно впливають на сприйняття України на міжнародній арені, особливо в контексті євроінтеграції та співпраці з міжнародними партнерами, пише УНН.
Зловживання владою у випадку державних службовців, зокрема високопосадовців, мають значний вплив на політичну й економічну стабільність держави. Особливо, якщо порушення стосуються зловживання владою та службовим становищем. Чим довше ці чиновники залишаються на своїх посадах, тим сильніше їхня діяльність підриває довіру громадян і партнерів до органів влади, а також посилює ризик повторних зловживань.
Колишній перший заступник голови Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков застерігає, що занадто швидке розслідування кримінального провадження проти чиновника може сприйматись як переслідування. Тому тут важливий виважений підхід.
“З одного боку швидке, занадто швидке розслідування кримінальних проваджень за фактами зловживань може бути переслідуванням, у тому числі з політичних та інших мотивів, і цей ризик не можливо залишати осторонь. І з іншого боку, на користь ефективного і швидкого розслідування кримінального провадження говорить те, що безліч чиновників, про причетність до службових зловживань яких публічно оголосили в ЗМІ, протягом зазвичай кількох років не одержують вирок – це говорить про абсолютну безкарність”, – зазначив Бабіков в ексклюзивному коментарі УНН.
За його словами, затягування з розслідуваннями таких кримінальних справ призводить до того, що ті, хто знають цих посадовців, розуміють, що фактично ефективний захист застосування різноманітних процесуальних диверсій надає можливість їм уникати кримінальної відповідальності і відповідно продовжувати скажімо “нести службу на користь країні”, продовжувати заробляти грошові кошти і за рахунок них впливати в тому числі на органи досудового розслідування і суд.
“Безкарність відповідно породжує ще більший правовий нігілізм в країні”, – наголосив Бабіков.
Кейс Зими
Для ефективної протидії зловживанню владою потрібно створити умови, за яких розслідування ведуться в короткі строки. Часові рамки важливі не лише для мінімізації шкоди, якої завдає ймовірний правопорушник, але й для забезпечення правосуддя, що відповідає стандартам правової держави. Відповідним прикладом може слугувати кримінальне провадження за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем проти Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ).
Проте, попри резонанс справи, вона затягнулася, що спричинило додаткові запитання щодо прозорості й ефективності розслідувань.
Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.
Йшлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.
Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.
Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інститутами. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.
Крім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.
Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м.Києва. Правоохоронці повідомили УНН, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.
Коли посадовець, якого підозрюють у зловживаннях, продовжує працювати, існує ризик впливу на свідків, приховування доказів або інших форм перешкоджання розслідуванню. Крім того, такі справи можуть мати серйозні міжнародні наслідки, оскільки відкритість та оперативність слідства є ключовими чинниками для підтримки партнерських відносин України з іноземними державами та організаціями, які надають підтримку Україні.
