За інформацією: Суспільне Вінниця.
Олег Шенкевич під час служби в Силах оборони України. Колаж Суспільне Вінниця
Весь період полону просидів у СІЗО: етапували спочатку в Донецьк, далі була Оленівка, згодом Камишин Волгоградської області.
"Спина, спина і голова. Бо по голові не раз лупцювали. Плюс контузії – дзвони в голові є. Побої – це не так страшно. Страшніше всього був шокер".
У російському полоні Олег втратив понад 30 кілограмів ваги. Всього у неволі провів 962 дні.
"Я рахував до 900, і сказав досить. Я вже далі не хотів рахувати".
Одна із перших фотографій Олега Шенкевича після повернення з полону. Фото надав Олег Шенкевич
19 березня 2025 року Олега Шенкевича повернули в Україну в рамках обміну військовополоненими. Останні три кроки до Батьківщини запам'ятає на все життя, розповів чоловік.
"Ми йдемо до кордону, я дивлюсь — Україна, — і я одразу починаю плакати, але тримаюсь до кінця. Я чекав цього, так довго чекав, я собі сам казав, от я буду рахувати кроки. І от останніх три кроки я йду. Там є на відео, де я переходив, іду, і прапор на мені, і я рукою закриваю обличчя, щоб триматись не плакати. Три, два, один. І от цю лінію я переходжу і кажу, ми вдома. Почались одразу ці вітання. Нас обіймають, вітають, обмотують прапорами. Це дуже важливо, я просто коли передивляюсь кожен раз це відео, мені щоразу плакати хочеться."
Олега Шенкевича (другий праворуч) повернули в Україну 19 березня 2025 року. СБУ
В своєму наплічнику Олег досі зберігає прапори, з якими його зустрічали в Україні. Вижити в полоні РФ допомогла думка, що вдома на нього чекають донька та дружина.
"Я перший раз до неї зателефонував, а я лисий, а фото вона мої запам’ятала, де я бородатий і на голові волосся є. А тут я зателефонував, вона дивиться на мене і не розуміє хто це. Нічого не сказала перший день взагалі. А другий день зателефонував, вона і "привіт" сказала, і вже краще", — розповів Олег про першу розмову із донечкою.
Нині чоловік проходить реінтеграцію на Вінниччині: відновлює здоров'я, спілкується з психологами, грає у волейбол.
"Я отримав паспорт, нарешті кажу хлопцям, як нормальна людина. Я зайшов в АТБ, і оцей приємний звук, як воно пікнуло телефоном, розрахуватися, це ще краще було. Зайшов в магазин і не знаю, що купувати. А там поки були, стільки всього хотілось: і цукерок, і печива, а воно все є, оскому ми збили".
Звільнений з полону військовий Олег Шенкевич на прогулянці. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк"Приблизно тільки через днів 9-10 я зрозумів, що я на свободі. Воно ніби перший день ти розумієш, а потім ввечері ти лягаєш спати і боїшся, щоб не наснився сон, який там снився, що ніби то тебе обміняли, але ти прокидаєшся і бачиш знову небо через решітку. А тут виходиш на балкон і бачиш небо, чисте небо. Вже нарешті почав розуміти, що нарешті жахіття наші закінчились. Майже три роки".
Також після полону спілкується лише українською.
"Коли був в полоні, на суржику розмовляв, а потім я собі пообіцяв, що при поверненні я буду намагатись".
