За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Південний берег Криму. Фото: Суспільне Крим
47% громадян України вважають, що після звільнення Криму йому потрібно відновити статус автономії, як це було до російської окупації в 2014 році. Ще 20% виступають за те, щоб півострів отримав кримськотатарську автономію. Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування "Реінтеграція та соціальна згуртованість".
Кореспондент Суспільне Крим повідомив, що про висновки цього дослідження розповів аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА Антон Суслов під час презентації в Медіацентрі Україна-Укрінформ.
Відповідаючи на запитання "Яким має бути статус Криму після відновлення української влади на півострові", 47% респондентів підтримали статус автономії, як це було до 2014 року, 20% висловилися за кримськотатарську автономію, 27% вважають, що Крим має бути звичайною областю України без особливого татусу. Ще 5% заявили, що їм важко відповісти, а 1% обрав варіант "інше".
Результати дослідження “Реінтеграція та соціальна згуртованість”. Фото: Укрінформ
На запитання "Наскільки ви згодні з твердженням, що кримські татари повині отримати окреме представництво (квоту) в місцевій раді Криму" українці також відповіли по-різному.
43% громадян були повністю згодні з цим твердженням, 14% – просто згодні. Ще 17% не змогли визначитися. 4% українців були не згодні з твердженням, 10% – зовсім не згодні, а 12% заявили, що їм важко відповісти на запитання.
Результати дослідження “Реінтеграція та соціальна згуртованість”. Фото: Укрінформ
Також респонденти мали змогу відповісти на запитання "Як і коли має бути відновлене місцеве самоврядування на територіях, окупованих з 2014 року (Донбас, Крим) після їх звільнення?"
За те, щоб місцеве самоврядування було відновлено одразу після деокупації у повному обсязі висловилися 37% українців позитивно, 31% – нейтрально, 25% – можливо, а 18% –негативно.
За варіант того, щоб одразу після звільнення цих територій місцеве самоврядування відновилося, але посадовці мали б обмежені повноваження виступили позитивно 18%, нейтрально – 20%, можливо – 19%, а негативно – 20%.
За те, щоб відновлення самоврядування після деокупації таких територій відбулося через 5 років, а до того час там повинні були б діяти військово-цивільні адміністрації 40% висловились позитивно, 43% – нейтрально, 48% – можливо та 59% – негативно.
Результати дослідження “Реінтеграція та соціальна згуртованість”. Фото: Укрінформ
Респонденти також висловились про необхідність притягнення до відповідальності працівників окупаційних ЗМІ.
Результати дослідження “Реінтеграція та соціальна згуртованість”. Фото: Укрінформ
Більшість (55%) виступили за притягнення до відповідальності усіх працівників окупаційних ЗМІ, в тому числі рядових. 37% висловилось за застосування таких заходів лише щодо керівництва окупаційних ЗМІ. 5% українців вважають, що це не потрібно, а 3% заявили, що їм важко відповісти на запитання.
"Не можна спиратися однозначно на думку, яка висловлена в таких дослідженнях, але ігнорувати їх також не можна. Тому що кожен раз, коли починається побудова державних політик, йдуть посилання, в тому числі, на запит суспільства для того, щоб якось апелювати та висловлювати свою думку", — заявила правова аналітикиня центру прав людини ZMINA Онисія Синюк під час презентації результатів дослідження.
Вона акцентувала увагу на тому, що важливо дивитися на такі питання не ізольовано, а в контексті інших питань.
"Досить цікаво, в контексті соціальних чи національних груп, коли існує тенденція нейтрального, або більш негативного ставлення до людей, які опинилися на окупованих територіях. Мені здається, що досить важливо врахувати всі відповіді, щодо того, що людям не вистачає інформації про життя на окупованих територіях", — додала Синюк.
"Укрінформ" повідомив, що опитування українців було проведене соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення ГО "Школа політичної аналітики" 11-16 березня 2024 року в усіх областях України, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв'язок.
"Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом поселення. Загалом опитано 2005 респондентів віком від 18 років методом СATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження – не більше 2,2%", – йдеться в повідомленні.
