За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Олеся і Сергій Редики 18 років разом, 2023, Хмельницький. Фото: Леся Редик
Хмельничани Олеся і Сергій Редики разом 18 років. У них є донька і син. Подружжя понад 15 років працює у поліції. Вона поліцейська психологиня, він — поліцейський, який зараз служить у об'єднаній штурмовій бригаді Нацполіції "Лють". Історію про дитячу дружбу, яка перетворилась у сімейні відносини, Леся Редик розповіла Суспільне Хмельницький.
За її словами, їхні з чоловіком родини були знайомі між собою давно. Крім того, Сергій — найкращий друг її молодшого брата ще з дитинства.
"Він перший проявив ініціативу. Ми почали зустрічатися. Одразу упродовж року разом жили у цивільному шлюбі. Тоді мені було 23, я закінчила Київський юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ і пішла на роботу. Сергієві був 21 рік, він навчався на п’ятому курсі Хмельницького національного університету. Ми жили сучасно, але завжди прислухались до порад батьків, старались не порушувати традиції, що були на той час актуальні", — каже жінка.
Олеся й Сергій під час заручин, Хмельницький. Фото: Олеся Редик
Одного разу Сергій спитав Олесю, чи вони одружаться, на що вона погодилась: "Він з батьками прийшов до мене додому, подарував каблучку, мама зав'язала мені на голові рожеву стрічку з квітами. Так у нас пройшли заручини. Потім було весілля з білим платтям і фатою. Для святкування ми старалися все підбирати разом, навіть його костюм, а моєї сукні він до весілля не бачив".
Олеся Редик розповіла, обручки для себе не купували.
Весілля Олесі й Сергія, Хмельницький. Фото: Олеся Редик
"Свекруха запропонувала, щоб частинка з двох сімей була в нас. Тому весільні персні наших татів ми переплавили й зробили для себе обручки. Мій тато подарував мамі каблучку під час заручин. Вона широка, усередині намальована лань. Батьки вручили мені її на наше весілля. Рідко одягаю цей перстень на якісь урочисті події. Згодом передам доньці. Це буде наша сімейна реліквія", — пояснила жінка.
Сергій влаштувався на роботу в поліцію 2008 року. Відтоді, за словами Олесі, вони постійно працювали поряд: у різних відділах, але в одному приміщенні.
Олеся й Сергій Редики на службі у Покровську, 2020, Донеччина. Фото: Олеся Редик
"Після навчання Сергій вирішив, що хоче пов’язати життя з військовою службою. Спочатку працював за контрактом у прикордонній академії, далі пішов у поліцію, де займав різні посади. Згодом став старшим інспектором роти патрульної служби поліції особливого призначення "Богдан". З 2019 року їздив на ротації у Покровськ Донецької області, де був блокпост на виїзд з Маріуполя. 2020 року упродовж двох місяців я разом з чоловіком служила у цій роті", — каже жінка.
У Покровську Олеся зробила собі татуювання, ескіз для якого намалювала сама: "Я вважаю, це наш сімейний герб. В основі татуювання є ініціали імен усіх членів нашої родини: усередині Антон й Анастасія, їх з'єднує Сергій, а я, Олеся, усіх оберігаю. Чоловік теж хотів таке саме тату зробити, але після повномасштабного вторгнення майстер з Покровська виїхав, тому сказав, що наб’є його собі після нашої перемоги".
Татуювання Олесі Редик, лютий 2024, Хмельницький. Фото: Олеся Редик
За словами Олесі Редик, з січня по червень 2022 року її чоловік був у Покровську. Згодом три місяці провів у Хмельницькому. Після цього до січня 2023 року у складі зведеного батальйону Національної поліції України "Еней" служив на Бахмутському напрямку. З квітня 2023 року Сергій Редик доєднався до штурмової бригади "Лють".
"Упродовж останніх двох років, коли чоловік приїжджає додому, ми обов’язково маємо залишитись наодинці хоча б на один вечір, щоб набутися вдвох. Коли ми на відстані, помітила, більше розмовляємо. Я стараюсь його хоч трохи розважити, надсилаю наші з дітьми фото або різні приколи, щоб він посміхнувся", — розповіла жінка.
Родина Редиків з дітьми, 2018, Хмельницький. Фото: Олеся Редик
Олеся зазначила, що Сергій не романтик, але завжди виконує її бажання: "Чоловік мені неодноразово повторює: "Якщо щось хочеш, то скажи, бо я не вмію здогадуватись". Спочатку мене це дуже дратувало, а зараз я до цього ставлюся нормально. Якось сама собі двічі купувала букет. Та на День святого Миколая Сергій замовив для мене доставку квітів. Я про себе подумала, що він вперше без нагадування подарував мені букет".
Жінка каже, у день закоханих для чоловіка підготувала подарунок.
"На значку, де пишуть групу крові, з одного боку буде наша спільна фотографія, а з іншого — надпис: "Ти все моє життя". Для мене кохання — це підтримка, взаємодопомога і взаєморозуміння. Просто дивитися в очі йому і знати, що сонце зійшло, є новий день. Зараз для мене дуже цінно, коли він мене обіймає", — пояснила Олеся Редик.
