За інформацією: Суспільне Чернігів.
Опудало з підписом “Путін”. ФОТО: Суспільне Чернігів
Місто періодично потрапляє під ворожий обстріл зі ствольної артилерії, з "Градів", можуть атакувати "Шахедами". У 2023 році дрон-камікадзе поцілив у міську раду в ніч на 23 серпня, якраз напередодні Дня Державного прапора України, згадує голова Семенівської громади Сергій Деденко.
"Коли «Шахед» летить, ти чуєш цей специфічний гул, як кажуть, «мопеда». І це гучно. І коли він пікірує, це теж так чутно і страшно. Всі ховалися. Я пам’ятаю, що був час, щоб вибігти з квартири, десь там згрупуватися, як кажуть, присісти. Ти ж не знаєш, куди він шарахне. А потім, коли почули, що десь в районі адміністрації, я просто побіг туди і вже бачу здалеку, що тут все палає. І уже приїхали пожежники".
Сергій Деденко говорить: своїми силами вони розібрали будівельне сміття, закрили вікна, зробили тимчасове накриття, що допомогло пережити зиму. Що робитимуть із цим приміщенням, поки що думають. Для реконструкції треба багато грошей, про те, це не на часі, каже голова громади. Всіх, хто працював у приміщенні міськради, розселили в інші будівлі. Та керівництво залишається на місці. Працюють на першому поверсі.
Обстріляна міська рада у Семенівці. ФОТО: Суспільне Чернігів
Росіяни обстріляли місцеву лікарню
Сталося це у вересні 2023 року, якраз наприкінці робочого дня, згадує Сергій Деденко. З людей тоді ніхто не постраждав.
"Це була артилерія, і тут багато було приходів поряд із лікарнею. Повилітало тоді у нас тут понад 50 вікон. Частково ми вже поміняли самі. Зробили проєкт, шукали донорів. Половину замінили самі, а половину ось зараз ведемо переговори, що нам допоможуть, можливо".
Лікарня у Семенівці, яку обстріляли росіяни. ФОТО: Суспільне Чернігів
Влучання було у кабінет до начальниці медичної служби, говорить Сергій Деденко. Після цього вона звільнилася. За 2023 рік семенівська лікарня втратила шістьох лікарів.
"Виїжджає ж в основному молодь — люди, які тільки починають свою кар’єру. У нас був хлопчина — хірург. Ми йому дали квартиру з ремонтом, але він буквально через місяць звільнився. Каже: «Нічого не хочу – ні квартир, ні зарплати». Поїхав", — каже Сергій Деденко.
Скільки людей загинули у громаді від обстрілів
За офіційними даними, за два роки широкої війни у Семенівській громаді від обстрілів та мін загинули 14 цивільних. У самому місті загинули троє. Востаннє це сталося 30 грудня 2023 року — росіяни обстріляли з "Градів" одну із вулиць. Тоді загинув 32-річний Олег Грузький. Його мати, Ніна Іванівна, згадує: син якраз вийшов до машини, що стояла біля двору. Планував везти новорічні подарунки дворічному сину, який разом із матір’ю зараз живе у Холмах.
"Я в хаті з чоловіком була, чую тільки хлопок неодноразовий – і одразу вікна полетіли. Я вискочила, кричу дитинці: «Олег, Олег!», а він там лежить, бідний, і так тихенько застогнав… Я вийшла і, ви розумієте, він став різко синіти і з рота одразу кров пішла", — каже Ніна Грузька.
Ніна Грузька. ФОТО: Суспільне Чернігів
Яка ситуація з укриттями
У Семенівці наприкінці 2023 року побудували бетонне укриття за гроші благодійників. За словами Сергія Деденка, вони хочуть поставити ще кілька таких у Семенівці. Та гарантувати абсолютну безпеку людям місцева влада все одно не може, каже Деденко. Коли летять артснаряди, повітряна тривога не лунає.
"Просто артилерія чи «Гради», які прилітають, – це дешево. Якщо вони (росіяни, — ред.) захочуть, вони будуть нас «кошмарити». І ніяка ППО не зупинить політ артснаряда. І ніхто заздалегідь не може повідомити. Це теж важливо. Ось багато хто запитує: «Як ви попереджаєте людей про те, що починається?». Та ніяк ми не попереджаємо. Нас разом із людьми може дістати на міському ринку чи вдома на городі, чи тут у кабінеті. Тобто ми не можемо завчасно попередити людей, що тут небезпечно. Це такий найголовніший висновок для життя в нашій громаді", — каже Деденко.
Бетонне укриття. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Громаді доводиться розраховувати лише на себе"
За словами голови громади, за два роки повномасштабного вторгнення у них з’явилося багато нових задач, серед яких і евакуація населення та захист інфраструктури. Зараз громаді доводиться розраховувати лише на себе, каже Сергій Деденко.
"Фактично зиму ми чистили дороги по всій громаді самі. На жаль, ось так вийшло. У нас обслуговуючі організації доїжджали мало. Наші комунальники на субпідряді забирали деякі напрямки. От наша «швидка» переїхала в Жадове. Це дорога державного значення, але ми розуміємо, що нам треба, щоб «швидка» постійно їздила. Це 20 кілометрів, ми цю трасу чистили кожного дня, тому що вона нам потрібна. І ні у кого так не болить, як у нас".
Ще один виклик – це міграція населення через обстріли. До громади входить 70 населених пунктів. За приблизними підрахунками, кількість людей в них зменшилася на третину, каже Деденко.
Сергій Деденко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Народжуваність
У громаді зменшується кількість населення не тільки через те, що люди виїжджають, а й через низький рівень народжуваності, каже Сергій Деденко. У 2023 році в громаді народилося понад 40 дітей. Діана Колосок народила два місяці тому. Це її перша дитина. Каже: народжувати під час війни не боялася.
"Навіщо відкладати життя? Це що, десь треба замкнутися у підвалі і не жити? Також не варіант. Ми ж не можемо всі залізти в капсулу, там поспати 10 років і вилізти, коли закінчиться війна. Тому так і з дітьми. За всіх страшно, за кожного члена сім’ї".
Діана Колосок. ФОТО: Суспільне Чернігів
Яка економічна ситуація в Семенівській громаді
За словами Сергія Деденка економічна ситуація в громаді значно погіршилася за останніх два роки. На 2024 рік, каже Деденко, у громаді звільнили від сплати місцевих податків і зборів понад 20 тисяч гектарів землі.
"Це не тому що ми такі добрі, тому що є об’єктивні підстави. Тому що наша громада прикордонна і у нас дуже великий кордон, найбільший кордон в області з Росією. І, фактично, багато дуже земель (і лісового фонду, і сільськогосподарського призначення) вони випали з обороту з об’єктивних причин. Не буду уточнювати, що там відбувається, але туди не можна доїхати, там небезпечно, туди не пускають", — говорить Деденко.
На думку голови громади, частина підприємств уже навряд чи колись запрацює знову, бо вони фактично знищені. Як, наприклад, підприємство у Тимоновичах.
Підприємство у Тимоновичах, вересень 2022 рік. ФОТО: Суспільне Чернігів
Найбільша проблема для розвитку будь-якого бізнесу на прикордонні – це безпекове питання.
Для громади на сьогодні існує багато запитань, на яких немає відповідей, говорить Деденко.
"Але те, що у нас життя на кордоні зміниться, це точно. Найближчих, напевно, багато років. Можливо, назавжди. Може, наше покоління не доживе до якихось змін. Ми населення до цього готуємо".
Як функціонує бізнес у прикордонній з Росією громаді
Подружжя Бірюкових займається торгівлею понад 15 років. Торгують у самій Семенівці, також їздять громадою. Товар привозять із Чернігова.
"Раніше у нас базар був. – Багато, звісно, людей повиїжджало. Дуже багато. – Не багато, а половина виїхала. – Відповідно і купувати немає кому", — розповідає подружжя Бірюкових.
Виїжджати, кажуть, не планують. І все ж таки сподіваються на краще.
Подружжя Бірюкових. ФОТО: Суспільне Чернігів
Під час широкої війни Артур Казарян започаткував новий бізнес. Понад рік тому відкрив у Семенівці точку з фаст-фудом.
"Та мене нічого не лякає зараз. Стільки всього навкруги відбувається. Що може лякати? Війна є війна, самі знаєте. Сина я втратив на війні. 12 травня буде вже рік. Що може мене лякати ще? Добре, коли щось є, чимось займаєшся. До голови різна погань не лізе".
Артур Казарян. ФОТО: Суспільне Чернігів
Артур говорить: повторного наступу не боїться, проте далеких планів не будує. А ось інший семенівець Ілля Сенченко навпаки планів має багато. Він – партнер компанії "Нова пошта". У Семенівці це єдине відділення, також є точки видачі у деяких селах.
"Ми раніше їздили шляхом Костобобрів, через Галаганівку, Леонівку. Але наразі там дуже небезпечно. І ми тудою не їздимо, є загроза для життя робітників. А це першочергово. Їдемо зараз дорогою через Машеве. Але два роки вже не відбувалося жодного ямкового ремонту, жодного. Тобто там ями просто в коліно, неможливо туди їхати, а ми доставляємо тудою вантажі і ми доставляємо різні групи товарів", — каже підприємець.
Ілля Сенченко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Олена Черенкова – власниця двох продуктових магазинів. Знайомимося з нею в одному з них – "Парижі". Каже: їхня із чоловіком мрія – побувати у столиці Франції. Тому магазин і отримав таку назву. Олена помітила, що за ці два роки люди стали трохи більше витрачатися на себе. Вважає, це пов’язано з тим, що зараз люди стали гостріше відчувати невпевненість у завтрашньому дні. Жінка каже: повномасштабне вторгнення внесло великі зміни в її роботу.
"Людей стало набагато менше, люди виїхали. По-перше. А, по-друге, тепер дуже страшно їздити за товаром. Ми їздимо або в Шостку, або в Чернігів. А це ліса. А ви знаєте, що в нашій зоні зараз ходять ДРГ, тому страшнувато буває. Особливо, коли повертаємося по-темному".
Олена Черенкова. ФОТО: Суспільне Чернігів
Олена Черенкова родом із Казахстану. Майже 30 років тому вийшла заміж за місцевого хлопця, також перевезла до Семенівки маму. Підприємництвом займається вже 18 років. Жінка вважає, що люди вже звикли до сьогоднішніх умов.
"За ці два роки ми вже навчилися, розуміємо – де, що, куди летить. Сирена це, звісно, неприємно, але це більше психологічно працює. На телефони раніше встановлювали додаток, коли показує тривогу. Але у більшості людей він уже відключений, бо це важко психологічно. Коли кричить телефон і ти здригаєшся, починаєш хаотично шарити, що, де і як. А так просто живемо. Ну, мабуть, знаєте, з якою думкою, – двічі не вмирати. А якщо прилетить, то, щоб конкретно, щоб не залишитися інвалідом. Ну, по-іншому не виживеш", — каже Олена Черенкова.
