Директор юрдепартаменту НБУ мав конфлікт інтересів під час рекомендацій ФГВФО про відкликання позовів банку “Конкорд”

Директор юрдепартаменту НБУ мав конфлікт інтересів під час рекомендацій ФГВФО про відкликання позовів банку "Конкорд"

Директор юридичного департаменту Національного банку України перебував у конфлікті інтересів, коли рекомендував відкликати позови, подані “Конкорд Банком” проти НБУ до його ліквідації.

Директор юридичного департаменту Національного банку України Олександр Зима знаходився у прямому конфлікті інтересів, коли давав рекомендації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відкликати позови банку “Конкорд” проти НБУ, подані ще до початку процедури його ліквідації. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив – член Національної асоціації адвокатів Олександр Золотухін.

“… ви слушно зазначили щодо конфлікту інтересів, адже особа, яка представляє НБУ в судах, – керівник юридичного відділу, який є представником сторони у справі, просить про відкликання позовів у іншої сторони – позивача, аби, по суті, зняти з себе будь-яку відповідальність за ці справи, де, ймовірно, можуть бути рішення проти НБУ. І він діє, фактично, в прямому конфлікті інтересів, бо це по суті справи, які стосуються і його самого”, – зазначив Золотухін.

За його словами, у цьому питанні насамперед слід звернутися до статті 3 Закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

“Там чітко вказано, що органи державної влади та НБУ – тобто виокремлено з органів державної влади НБУ – не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. У даному випадку це їхні функції і повноваження – управління тимчасовим майном, відповідно здійснення всіх заходів, визначених законом, стосовно остаточної ліквідації банку, активів, виплати коштів людям тощо”, – пояснив адвокат.

Водночас, за його словами, не слід забувати також про особу яка діє від імені Фонду і виконує незаконні вказівки Зими. Золотухін зазначив, що працівники ФГВФО повинні мати свій здоровий глузд та керуватися нормами закону.

“Тому не можна говорити про одноосібну відповідальність – тут відповідальність з двох сторін. Цей порадив – запитав чи можна, а цей прийняв остаточне рішення – представник Фонду. Тому він теж може бути притягнений до відповідальності, якщо буде доведено що це було недоцільно, доцільно було продовжувати цей спір і довести його до кінця, оскільки він уже перебував у суді”, – пояснив Золотухін.

Адвокат також не виключає, що відповідальність Зими за лист, який він направив ФГВФО лежить у площині антикорупційного законодавства.

“Тобто на нього гіпотетично НАЗК могло б за заявою ДБР чи іншими відомостями скласти протокол за відповідно його функції в очевидному конфлікті інтересів, оскільки він звертався з такими листами до того як ввели тимчасову адміністрацію і при тому він входив в раду Фонду, де теж має можливо непрямий, але опосередкований вплив для прийняття тих чи інших рішень”, – додав адвокат.

В теорії, за словами Золотухіна, лист до ФГВФО  із рекомендаціями про відкликання позовів банку “Конкорд” Національний банк міг надіслати, проте не за підписом Зими. Його мала підписувати інша уповноважена особа регулятора, яка б не мала прямого конфлікту інтересів з ФГВФО.

Адвокат вважає, якщо НАЗК складе протокол щодо конфлікту інтересів Зими і його підтримає суд, то директор юридичного департаменту НБУ втратить свою посаду й не зможе певний час займати інші державні посади такого рівня.

Нагадаємо

ДБР відкрило кримінальне провадження  за фактом можливого зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Олександром Зимою. Кримінальна справа стосується листа  Нацбанку до ФГВФО за підписом Зими, який одночасно є головою адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У листі він рекомендував Фонду відмовитися від чотирьох позовів, які банк “Конкорд” подав проти НБУ ще до того, як було прийнято рішення про його ліквідацію й введено тимчасову адміністрацію. ФГВФО рекомендацію Зими виконав.

Минулого року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Процес позбавлення банківської установи ліцензії відбувається без суду. Звісно, власники, акціонери банків можуть оскаржувати рішення регулятора – НБУ, уже після ухвалення ним рішення про ліквідацію банку, однак, загалом процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним. 

Окрім того, в Україні не урегульовано питання проведення ліквідації прибуткового банку. Як заявляла співвласниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.

Джерело

Новини України